Моніторинг, що проводився, привернув увагу експертів до таких тенденцій, що проявилися у медіапросторі області протягом цього періоду. 1. Медіа, які в час локдауну мають дефіцит інформаційних приводів і зосереджуються на локальній тематиці (зокрема, історія, краєзнавство, знакові постаті місцевої громади тощо), готують здебільшого якісні матеріали, зорієнтовані на інтереси цільової аудиторії. 2. Редакції не приділяють належної уваги добору, аналізу та обробці запозичених матеріалів, ретельному вивченню походження таких матеріалів, адаптації до запитів місцевої аудиторії тощо.

Найтиражніші регіональні видання Донеччини вразили експертів високою якістю контенту і дизайну (особливо – у порівнянні з локальними виданнями, які досліджувались минулого року). Більшість матеріалів підготовлена з дотриманням журналістських стандартів, містять підпис автора, посилання на джерела інформації. Помітно більшим є як жанрове, так і тематичне розмаїття регіональних медіа.

Три газети – з числа роздержавлених, тож видання переживають час змістовного і фінансового становлення та сучасного позиціонування. Так, «Рубіжанські новини» подаються вже як видання територіальної громади; «Кремінщина» та «Попаснянский вестник» не мають такої конкретної привʹязки, можливо, взаємини на цьому рівні ще не вибудувані або ж редакційна політика формується як більш вільна. Хоча «Попаснянский вестник» підкреслює свою територіальну приналежність як міськрайонна газета.

Жовтневий період моніторингу співпав з виборчою кампанією до місцевих рад, тому став індикатором на «джинсу».Однак, його результат засвідчив, що більша кількість саме районних газет, які перебувають у моніторингу, почала маркувати політичну рекламу. Чого не скажеш, наприклад про обласні видання, зокрема, газету «Житомирщина». Однак, усі без виключення видання, навіть ті, які маркують рекламу належним чином, чомусь залишають у вихідних даних газети позначки про маркування «рамками» чи особливим шрифтом. Очевидно, це питання треба вирішувати виробленням загального зразка вихідних даних для друкованих ЗМІ. Те ж саме спостерігається і у харківських районках, які аналізували житомирські експерти.

Реформовані місцеві ЗМІ Одеського регіону прагнуть стати цікавими своїй аудиторії та враховувати її інформаційні потреби. Джерелом їхньої економічної спроможності стає реклама, яку вони досить часто не маркують, та політична замовність напередодні місцевих виборів, що пройдуть в Україні 25 жовтня 2020 року. Оскільки в досліджуваний період актуалізувалася підготовка до виборів, то особливо помітними на сторінках одеських місцевих ЗМІ стали політична реклама та агітаційні матеріали, поряд з публікаціями з ознаками замовності, що зорієнтовані на просування місцевих політичних сил та лідерів.

Основним джерелом інформації про передвиборчу кампанію 2020 року для читачів реформованих ЗМІ були матеріали з ознаками замовності («джинса», «офіціоз») та передвиборча агітація, якої в деяких газетах було більше, ніж власне суспільно-вагомого контенту. Роздержавлені видання не аналізували передвиборчих програм кандидатів, діяльності нинішніх представників органів місцевого самоврядування, а отже, не здійснювали покладені на них функції критики і контролю влади на місцях. Деякі ЗМІ при цьому надавали площу для агітації (маркованої чи немаркованої) тільки окремим політикам, як правило, колишнім власникам. При цьому інші кандидати не були представлені, як передбачає законодавство про місцеві вибори, що зобов’язує надавати усім кандидатам рівні можливості.

Основною темою досліджуваного періоду стали вибори до місцевих рад. І та нестача матеріалів до моніторингового переліку, про яку сказано на початку, може розглядатися і як позитивний момент. Адже до списку не включаємо публікації, що є належно маркованими, а цього разу деякі видання продемонстрували свою схильність розміщувати передвиборчу рекламу на законних підставах.