Хмельницькі друковані ЗМІ публікують не так багато матеріалів із ознаками замовності, однак надмірно залежать від матеріалів прес-служб, особливо районні газети. Практично передрук прес-релізів на третину наповнює контент. Газети не дотримуються збалансованості інформації, їм слід шукати інші точки зору, подавати ширший контекст, бо в читачів не складається повного уявлення про проблеми. Як газети, так і сайти майже не звертаються за коментарями до експертів.

Чернігівські новинні сайти в достатній мірі інформаційно насичені, новинні стрічки щодня оновлюються, але при цьому критично мало власних новин, переважають запозичення з інших джерел та прес-релізів(в основному ГУ НП та ДНС).Жоден сайт не маркує рекламні матеріали взагалі, тому «джинси» тут майже у 2,5 рази більше, ніж у газетах.

Економічна незалежність видавців «Експресу» і «Високого замку» (залучення великого обсягу належно маркованої реклами у великі наклади своїх газет і прибуткова діяльність власних друкарень) стали основним гарантом того, що ці друковані видання цілковито відмовилися від матеріалів з ознаками замовності – політичної чи комерційної.

Основною проблемою онлайн-ЗМІ Полтавщини є неналежно маркована реклама політичного та комерційного характеру, при цьому видання, як правило, не надають перевагу конкретному політику/партії чи торгівельній марці. Винятком із цієї ситуації є сайт «Коло», який розміщує «джинсу», ніяк не маркуючи її. Для друкованих ЗМІ, окрім неналежно маркованої реклами, проблему становить «офіціоз», що дозволяє робити припущення про залежність газет від місцевої влади. Винятком тут є кременчуцький «Телеграф», що не розміщує джинси та провладного паркету. Щодо стандартів, то газети мають вищі оцінки, ніж сайти.

Місцеві ЗМІ Одеського регіону прагнуть стати цікавими своїй аудиторії, враховуючи її інформаційні потреби, зокрема щодо оперативного інформування громадськості про основні актуальні теми моніторингового періоду, – боротьбу з пандемією коронавірусу та упередження й подолання наслідків складних погодних умов. Рівень матеріалів з ознаками замовності достатньо високий (в друкованих ЗМІ – 5,7%, онлайн-виданнях – 8%) з перевагою політичної джинси над комерційною, хоч очевидних підстав (підготовки до виборів тощо) для цього не було.

Моніторинг, що проводився, привернув увагу експертів до таких тенденцій, що проявилися у медіапросторі області протягом цього періоду. 1. Медіа, які в час локдауну мають дефіцит інформаційних приводів і зосереджуються на локальній тематиці (зокрема, історія, краєзнавство, знакові постаті місцевої громади тощо), готують здебільшого якісні матеріали, зорієнтовані на інтереси цільової аудиторії. 2. Редакції не приділяють належної уваги добору, аналізу та обробці запозичених матеріалів, ретельному вивченню походження таких матеріалів, адаптації до запитів місцевої аудиторії тощо.

Найтиражніші регіональні видання Донеччини вразили експертів високою якістю контенту і дизайну (особливо – у порівнянні з локальними виданнями, які досліджувались минулого року). Більшість матеріалів підготовлена з дотриманням журналістських стандартів, містять підпис автора, посилання на джерела інформації. Помітно більшим є як жанрове, так і тематичне розмаїття регіональних медіа.