Звіт моніторингу телеграм-каналів Заходу України за серпень 2024 року

Не завжди перевірена інформація, недостовірні посилання, коментовані повідомлення, хайп на заголовках – у такому стилі подаються чимало з повідомлень на Телеграм-каналах (далі ТК) Заходу України. Тож оцінки за стандарти новин загалом невисокі. Видається, що адміністратори ТК не мають уявлення про баланс думок, не дбають про повноту та достовірність. Лише деякі ТК маркують рекламні матеріали, тому у більшості трапляються тексти з ознаками замовності. Адміністраторам бракує розуміння суспільної значущості новин при відборі повідомлень.  

Звіт моніторингу телеграм-каналів Сходу України за серпень 2024 року

Серпнева хвиля моніторингу не виявила істотних відхилень у практиці роботи обраних для моніторингу ТК щодо добору, редагування, стилістики подання контенту в їх стрічках. Як і за результатами попередніх хвиль моніторингу, експерти відзначають, що найбільш зорієнтованими на дотримання журналістських стандартів і збалансоване подання тем, передовсім локальних, залишаються ТК «Дніпро ОПЕРАТИВНИЙ», «СВОЇ Кривий Ріг», «Запоріжжя Інфо». Інші ТК й надалі переважно розміщують короткі витяги з повідомлень на платформах-першоджерелах чи повідомлення своїх підписників, мінімально доповнюючи їх власним текстом (здебільшого – короткими, емоційно забарвленими коментарями). Під час цієї хвилі також відзначено приклади взаємного просування ТК з використанням некоректних методів реклами. Істотно, порівняно з квітнем, змінилося змістове наповнення ТК з огляду на домінантні теми: тематична структура каналів наблизилася до тієї, яка була характерною для місцевих медіа в період до повномасштабного вторгнення – переважання у стрічках новин кримінальної тематики.

Безпекові угоди від «Слуги народу», директорка школи та б’юті-салон – як регіональні ЗМІ джинсували у квітні 2024 року

Джинса в друкованих медіа, офіціоз – в онлайні становили проблему для регіональних українських ЗМІ у квітні. Деякі видання рекламували все, починаючи від політичних партій («Слуга народу», «Батьківщина», «Довіряй ділам») та нардепів, закінчуючи виробниками добрив та б’юті салоном, в просуванні якого використали місцеву директорку школи.  

Щодо стандартів, у виданнях спостерігалися традиційні проблеми: низькі оцінки за баланс думок. На деяких сайтах оцінка за цей стандарт становила 0 балів. Подекуди видання «забували» посилатися на джерела, тож експертам доводилося проводити міні-розслідування, щоб встановити, звідки ж була взята інформація. Також не всі журналісти пам’ятали про бекграунд та нейтральний виклад інформації. Тож окрім балансу думок, оцінки знижувалися за достовірність, відокремлення фактів від коментарів та повноту.

Розподіл за темами лишається незмінним уже протягом тривалого часу: в газетах домінувала категорія «інше» та життя місцевої громади, в онлайні – велика війна та кримінал.

Із позитивного: друковані та онлайн видання п’яти регіонів не вмістили жодного матеріалу із ознаками пропаганди, а також фейків. Деякі видання із вибірки ІДПО почали маркувати рекламу. На Чернігівщині та Закарпатті експерти помітили зростання оцінки за дотримання професійних стандартів у друкованих ЗМІ.

Побачене, підслухане і неперевірене – моніторинг якості контенту регіональних телеграм-каналів

Неверифіковані дописи від підписників або перепости з інших регіональних телеграм-каналів, повідомлення про рух ракет і шахедів без посилань на офіційні джерела, трохи джинси і неналежно маркованої реклами – таким переважно є контент більшості регіональних телеграм-каналів трьох регіонів України (Схід, Захід та Південь). Телеграм-канали, які зорієнтовані на дотримання професійних стандартів журналістики, також присутні, але їх не так багато.

Моніторинговий звіт за квітень 2024 року – Чернігівська область

Не дивно, шо кількість матеріалів на теми війни в період моніторингу переважала, в газетах таких матеріалів загалом було 20%, серед них не лише про останні трагічні події в Чернігові, а й розповіді очевидців окупації та статті про військових і волонтерів. Багато уваги медіа області приділяють життю в громадах, розповідям про односельців, що завжди цікавить читачів. В центрі уваги чернігівських медіа в цей період був також  візит очільника Укрпошти І. Смілянського та відкриття регіонального офісу «Зроблено в Україні».    

Потрібно відмітити, що майже всі газети почали добросовісно маркувати рекламу, відсоток неналежно маркованого контенту значно знизився. Кількість матеріалів з ознаками замовності у порівнянні з січневим моніторингом незначно зросла за рахунок комерційної джинси. Показники стандартів в обох типах медіа піднялись на кілька пунктів. У чернігівських газетах та сайтах не виявлено а ні пропаганди, а ні проросійських меседжів, однак сайти іноді використовують інформацію з російських соціальних мереж у якості джерел чи для підтвердження інформації.

Моніторинговий звіт за квітень 2024 року – Луганська область

Загалом, підтверджуючи наші побоювання, на сайтах відбивається релокованість, а з нею  – певна відстороненість від живої інформації. Бо попри плюси, які ми зазначали у звіті минулого моніторингу, – помітне зниження замовності, більш висока планка дотримання стандартів – маємо дещо «стерильний» контент, побудований частіше на офіційних, пресрелізових повідомленнях. Але обставини сильніші за нас.

Моніторинговий звіт за квітень 2024 року – Донецька область

За відсутності паперових газет, зникнення яких спричинила війна росіян проти України, тенденції щодо якості місцевих новин в онлайн-сегменті на Донеччині зберігаються. Популярні в регіоні сайти тримають доволі високий як для медіа, що працюють здебільшого в екзилі, рівень оперативності та актуальності, намагаються створювати власний контент, знаходити оригінальні теми для публікацій, дотримуватися стандартів. При цьому потроху зникає розрив в оцінках лідерів та аутсайдерів, тобто немає абсолютних «відмінників», але і «трієчників» також. 

Кількість контенту з ознаками комерційної замовності мінімальна, політична «джинса» відсутня, і єдиною поки незмінною проблемою залишається переважаюча відсутність в новинах балансу думок, спричинена тим, що більшість публікацій базуються суто на повідомленнях з офіційних джерел. Сайти Краматорська і Слов’янська продовжують маніпулювати заголовками: чіпляють читачів на гачок цікавості, але не дають відповідей на запитання в текстах.