15 вересня 2023 року (п’ятниця) Інститут демократії ім. Пилипа Орлика у партнерстві з Дніпровським Центром журналістської солідарності НСЖУ в онлайновому форматі проведуть тренінг «Якісні медіа VS Пропаганда: наш фронт у медіапросторі воєнної доби».
Ми знаємо, що газетярі – велика сила. Залишилося лише об’єднати зусилля, щоб не допустити знищення українських газет.
Facebook, Instagram, Telegram настільки увійшли в наше повсякденне життя, що більшість із нас уже й не може дня пробути без того, аби не заглянути, чим же поділилися наші друзі у цих соцмережах, які новини відбулися. Користі, звісно, від них багато. Але разом із тим приносять вони і чимало шкоди. Зокрема, якщо говорити про друковані медіа.
Починаючи з грудня минулого року десять локальних редакцій з восьми областей України навчалися в програмі «Екстернат ІДПО», набуваючи нових знань щодо виробництва сучасного медіа. Дослідження цільових аудиторій в залежності від каналу комунікації, вимоги до якості контенту, організація роботи редакції в умовах дефіциту ресурсів, написанні грантових заявок і робота із донорами, можливості отримати прибутки з кожної з медійних платформ і нарешті візуалізація інформації та робота зі штучним інтелектом – таким був перелік тематичних модулів навчання. Після кожної зустрічі із тренером/кою протягом місяця редакції мали можливість отримувати індивідуальні консультації, розв’язуючи власні завдання. Наприкінці липня 2023 року усі зустрілися в Києві, щоб поділитися напрацьованим досвідом і здобутками.
Повідомлення про те, що на Сумщині відбуватиметься організоване відселення людей із п’ятикілометрової зони вздовж кордону, переповіли багаторазово й продовжують обговорювати. Факти, присутні в цьому обговоренні, часто тонуть у чутках, вигадках і переповідках. Чому так сталося?
Кількість маніпулятивного контенту в регіональних медіа залишається поки що на низькому рівні. Більшість газет та онлайн-медіа не можуть відмовитися від офіціозу, кількість якого в середньому коливається на рівні 5 – 6%, та джинси, якої 2 – 3%. Неналежно маркованої реклами більше в газетах – 9%, на сайтах вона складає 1%.
Щодо героїв джинси, то регіональні ЗМІ просували партію «Батьківщина», нардепів, міських голів, місцевих політиків та чиновників, а також бізнес. Деяким діячам навіть віддавали редакційні колонки або ж значну площу на першій шпальті. Також серед маніпулятивних матеріалів значна кількість публікацій із ознаками комерційної замовності, реклама інтернет-магазинів та послуг.
Як правило, основним джерелом інформації для багатьох регіональних медіа виступає влада. Її представники можуть коментувати широку палітру тем: і спорт, і освіту, і посівну, і допомогу фронту. При цьому зазвичай ті, про кого влада розповідає, працівників медіа цікавлять мало. Деякі видання розповідають про заходи для студентів, але не питають студентів, чи ці заходи були їм важливі чи корисні. Пишуть про допомогу малозахищеним, але не цитують їх, не питають, чи справді ця допомога ефективна.
Загалом якість українських регіональних ЗМІ під час повномасштабного вторгнення РФ залишається на середньому рівні, друковані видання мали 9,6 балів, онлайн – 9,5 (із 12 можливих). В інтернет-ЗМІ найгірше дотримувалися балансу думок та повноти, у газетах до цього додається ще й невідокремлення фактів від коментарів. Найвищі оцінки за стандарти отримали масмедіа Дніпропетровщини та Одещини.