Позначка: регіональні ЗМІ

Звіти

Звіт з моніторингу телеграм-каналів Заходу України (квітень 2024 року)

У контенті західноукраїнських ТК домінує тема війни, однак деякі («Труха Львів») переважно зосереджені на локальній тематиці. До окремих тем (ВПО, релокований бізнес) увага зменшилася. Неінституціалізовані медіа, якими є ТК, стандартів якісної журналістики не дуже дотримуються, особливо балансу та повноти інформації, достовірності (посилань на джерела). Чимало немарковано реклами. Деякі ТК вже не наповнюються так активно, як у перші місяці війни. Так, «Запальничка» подає 3-4 повідомлення на день. Втім аудиторія ТК залишається значною, перевищує кількість споживачів мейнстримних медіа.  На нашу думку, ТК втримують свого читача оперативністю та лаконічністю повідомлень, а також емоціями, мемами, опитуваннями, спілкуванням з читачами, що створює враження живого комунікаційного потоку в реальному режимі. 

Звіти

Звіт з моніторингу телеграм-каналів Сходу України (квітень 2024 року)

Цей моніторинг продемонстрував, що на цей час обрані для моніторингу ТК не змінили власні підходи щодо добору, редагування, стилістики подання контенту. Як і за результатами січневого моніторингу «Запоріжжя Інфо», «СВОЇ Кривий Ріг», «Дніпро ОПЕРАТИВНИЙ», на думку дніпровських експертів, у цілому зорієнтовані на дотримання журналістських стандартів та збалансоване подання тематики. Інші ТК, які досліджувалися, тяжіють до формату «дайджест-агрегатора», у якому подаються короткі витяги з повідомлень на платформах-першоджерелах. При цьому, на відміну від класичного дайджеста, конкретні і коректні посилання на ці першоджерела інформації у таких ТК практично не подаються. 

Статті

Про фейки, дезінформацію та пошук правди у ЗМІ

Наприкінці минулого року в межах проєкту “ВИЯВЛЯЄМО, ЩОБ ПРОТИДІЯТИ. Загрози російської дезінформації серед вразливих груп, зокрема – жінок Сумської, Житомирської і Полтавської областей – внутрішньо переміщених осіб та мешканок прикордонних районів”, у Полтавській та Гадяцький громадах було проведене анкетування серед ВПО, що проживають у цих місцевостях.

Статті

«Задушив, а тіло розчленив». Навіщо телеграм-канали накопичують негатив та чим це небезпечно

«Чорнухою», нецензурною лайкою, хейтерськими коментарями, репостами хардкорного відео з російських джерел та іншим подібним контентом підміняють новини деякі українські анонімні телеграм-канали. Такі канали є популярними джерелами новин серед вразливих груп українців, зокрема – жінок Сумської, Житомирської і Полтавської областей – внутрішньо переміщених осіб і мешканок прикордонних районів. Накопичення негативу джерелами новин є одною з основних інформаційних загроз для цієї аудиторії. Такого висновку дійшли експерти проєкту «Виявляємо, щоб протидіяти», які протягом листопада-грудня 2023 року здійснювали моніторинг регіональних і всеукраїнських медіа. Проведене напередодні опитування підказало, які саме медіа варто дослідити.

Статті

Як соціальні мережі та месенджери впливають на новини місцевих медіа: “героїчний кабан”,”Васіліч-путін” та мантри псевдополітологів і екстрасенсів

Не секрет, що традиційні медіа – газети, телебачення, радіо – в останнє десятиліття значно втратили аудиторію. Особливо місцеві, кількість яких катастрофічно зменшується, а якість не росте з об’єктивних причин, серед яких і конкуренція з більш доступними соціальними платформами та месенджерами. Вони популярні, попри повну відсутність будь-яких професійних норм і редакційних політик.

Звіти

«Новини без фейків?» Наскільки якісно інформують українців регіональні телеграм-канали новин

Телеграм-канали є провідним джерелом новин для українців – про це свідчить опитування, проведене USAID/Internews у 2023 році. 76% отримують інформацію саме з цього медіа. Популярними телеграм-канали є й в регіонах. Хоча, згідно зі статистикою самого телеграму, на Півдні та Сході України цей медіа значно популярніший. У топ-50 категорії «новини та медіа» входить низка одеських, харківських та дніпровських каналів і, звісно, київські. 

Оскільки ці канали позиціонують себе саме як медіа, пропонуючи підписникам «новини без фейків», «найважливіші новини» міста й області, експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика вирішили проаналізувати якість цього контенту, застосувавши для цього ті ж параметри, що й для професійних регіональних медіа: дотримання професійних стандартів, розміщення матеріалів із ознаками замовності, пропаганди, тематика та тональність публікацій.

Звіти

Тимошенко і мобілізація, Арахамія та «учебки» для нардепів, або Наскільки якісно регіональні ЗМІ інформували читачів у січні

Під час повномасштабного вторгнення політики та бізнес продовжують використовувати регіональні масмедіа для просування власних інтересів. Хоча кількість матеріалів із ознаками замовності і знизилась, порівняно з довоєнним періодом, «джинса», неналежно маркована реклама та офіціоз фігурують на сторінках газет та сайтів. 

Для рекламування діяльності політиків нібито на благо суспільства використовувалися актуальні, обговорювані теми. Так, на Одещині вмістили коментар Юлії Тимошенко, яка повідомляла про те, що «репресивний» законопроєкт про мобілізацію знято з розгляду Верховної Ради в тому числі за її сприяння. А на Луганщині розповідали про ініціативи Давида Арахамії, який запропонував відправляти в «учебки» нардепів та чиновників, а також – розсекретити втрати ЗСУ. Зустрічалися у регіональних медіа й інші політики та бренди: ДТЕК, Віталій Кличко, місцеві чиновники. 

Розміщення матеріалів із ознаками замовності, велика кількість передруків, а також інші фактори, зокрема й повномасштабне вторгнення, впливали на зниження оцінок за професійні стандарти. Деякі видання, особливо на Донеччині та Луганщині, працюють у дистанційному режимі з різних українських регіонів, а також з-за кордону. При цьому – продовжують слідкувати за життям у своїх містах, інформують про події з окупованих територій.