Наприкінці минулого року в межах проєкту “ВИЯВЛЯЄМО, ЩОБ ПРОТИДІЯТИ. Загрози російської дезінформації серед вразливих груп, зокрема – жінок Сумської, Житомирської і Полтавської областей – внутрішньо переміщених осіб та мешканок прикордонних районів”, у Полтавській та Гадяцький громадах було проведене анкетування серед ВПО, що проживають у цих місцевостях.
«Чорнухою», нецензурною лайкою, хейтерськими коментарями, репостами хардкорного відео з російських джерел та іншим подібним контентом підміняють новини деякі українські анонімні телеграм-канали. Такі канали є популярними джерелами новин серед вразливих груп українців, зокрема – жінок Сумської, Житомирської і Полтавської областей – внутрішньо переміщених осіб і мешканок прикордонних районів. Накопичення негативу джерелами новин є одною з основних інформаційних загроз для цієї аудиторії. Такого висновку дійшли експерти проєкту «Виявляємо, щоб протидіяти», які протягом листопада-грудня 2023 року здійснювали моніторинг регіональних і всеукраїнських медіа. Проведене напередодні опитування підказало, які саме медіа варто дослідити.
Не секрет, що традиційні медіа – газети, телебачення, радіо – в останнє десятиліття значно втратили аудиторію. Особливо місцеві, кількість яких катастрофічно зменшується, а якість не росте з об’єктивних причин, серед яких і конкуренція з більш доступними соціальними платформами та месенджерами. Вони популярні, попри повну відсутність будь-яких професійних норм і редакційних політик.
Телеграм-канали є провідним джерелом новин для українців – про це свідчить опитування, проведене USAID/Internews у 2023 році. 76% отримують інформацію саме з цього медіа. Популярними телеграм-канали є й в регіонах. Хоча, згідно зі статистикою самого телеграму, на Півдні та Сході України цей медіа значно популярніший. У топ-50 категорії «новини та медіа» входить низка одеських, харківських та дніпровських каналів і, звісно, київські.
Оскільки ці канали позиціонують себе саме як медіа, пропонуючи підписникам «новини без фейків», «найважливіші новини» міста й області, експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика вирішили проаналізувати якість цього контенту, застосувавши для цього ті ж параметри, що й для професійних регіональних медіа: дотримання професійних стандартів, розміщення матеріалів із ознаками замовності, пропаганди, тематика та тональність публікацій.
Під час повномасштабного вторгнення політики та бізнес продовжують використовувати регіональні масмедіа для просування власних інтересів. Хоча кількість матеріалів із ознаками замовності і знизилась, порівняно з довоєнним періодом, «джинса», неналежно маркована реклама та офіціоз фігурують на сторінках газет та сайтів.
Для рекламування діяльності політиків нібито на благо суспільства використовувалися актуальні, обговорювані теми. Так, на Одещині вмістили коментар Юлії Тимошенко, яка повідомляла про те, що «репресивний» законопроєкт про мобілізацію знято з розгляду Верховної Ради в тому числі за її сприяння. А на Луганщині розповідали про ініціативи Давида Арахамії, який запропонував відправляти в «учебки» нардепів та чиновників, а також – розсекретити втрати ЗСУ. Зустрічалися у регіональних медіа й інші політики та бренди: ДТЕК, Віталій Кличко, місцеві чиновники.
Розміщення матеріалів із ознаками замовності, велика кількість передруків, а також інші фактори, зокрема й повномасштабне вторгнення, впливали на зниження оцінок за професійні стандарти. Деякі видання, особливо на Донеччині та Луганщині, працюють у дистанційному режимі з різних українських регіонів, а також з-за кордону. При цьому – продовжують слідкувати за життям у своїх містах, інформують про події з окупованих територій.
Чернігівські медіа велику увагу приділяють матеріалам про війну, їх кількість зросла у порівнянні з моніторингом у вересні 2023 року. Так само стало більше розширених кореспонденцій, розповідей про воїнів, людей, постраждалих в окупації. Водночас, короткі інформаційні жанри продовжують переважати аналітичні статті та огляди. Скоротились показники по матеріалах з ознаками замовності, яких не виявлено в друкованих медіа та стало менше неналежно маркованої реклами. Натомість побільшало комерційної джинси на сайтах. Не набагато, але зросли загальні показники з дотримання професійних стандартів у обох типах медіа.
Ця хвиля моніторингу регіональних медіа Одещини засвідчила, що тематика війни та бойових дій очевидно актуалізується друкованими медіа та продовжує визначати порядок денний онлайн-сегменту місцевих ЗМІ як пріоритетна проблемно-тематична сфера, хоч вона поступається увагою життю місцевої громади в сегменті друкованих ЗМІ та криміналу і діяльності правоохоронних органів – у онлайн-медіа.
Цієї хвилі моніторингу порядок денний місцевих ЗМІ Одещини онлайн сегменту значною мірою визначає увага до експлікації конфлікту місцевої влади з компанією, що забезпечує міське автобусне перевезення та пов‘язується з колишнім заступником мера Одеси, який залишив посаду, та неефективне використання коштів місцевого бюджету на ремонтування дорожнього покриття у центрі Одеси, у чому також вбачається провина місцевої влади.
Моніторинговий період припав на важкий для Одеси момент – масовані ракетні обстріли, що призвели до значних руйнувань житлового фонду міста, коли багато людей залишилися без домівок. Місцеві ЗМІ, як друковані, так і електронні, жваво долучилися до висвітлення цієї теми та вирішення питань, з нею пов‘язаних: оприлюднення оперативної інформації про постраждалих та вжиті заходи шодо ліквідації наслідків обстрілів; покрокові інструкції щодо отримання компенсації за зруйноване житло; історії одеситів, що вже отримали підтримку держави тощо.
В обидва сегменти місцевих медіа (онлайн та друковані ЗМІ) повертається оприлюднення матеріалів з ознаками замовності, – політична і комерційна джинса.