Статті експертів інституту та запрошених авторів.
Травневий моніторинг в одному з проєктів ІДПО (https://idpo.org.ua/reports) привернув увагу до трьох публікацій на сайті міста Донецька 62.ua, що йшли поряд, мали одного спікера й посилання на його виступ на телеканалі «Україна 24».
Привид бродить по Європі, привид російських інформаційних впливів. Всі сили старої Європи — президенти і канцлеріни, політики і поліціянти — всі з’єдналися до святої боротьби з цїєю марою. Але борються вони таким химерним чином, що від тої запеклої боротьби ця мара лише квітне і буяє чимдуж. Щороку її більше.
Це літо стало справді етапним в розвитку конфлікту між Росією й Україною на Донбасі. Два фактори визначили ті тренди, які сформують майбутнє регіону на найближчі роки. Це оголошений 27 липня режим припинення вогню, який створив підґрунтя для розвитку конфлікту за придністровським сценарієм. І COVID-19, з його об’єктивними економічними наслідками і штучною ізоляцією жителів ОРДЛО від України під приводом боротьби з пандемією.
Наприкінці літа медійна спільнота України активно обговорювала законопроект №2693-д «Про медіа». Найбільш поширеними тезами публічної дискусії були такі: Нацрада з питань телебачення і радіомовлення за законопроєктом отримає «сталінські» повноваження, свобода слова і журналісти у небезпеці, треба негайно захистити «четверту владу» від зазіхань влади «першої». Моє скромне зауваження, що варто вже споживачів медіа захищати від тієї свободи, яку сповідує більшість журналістів, отримало тоді стримане «дякуємо» за альтернативну думку.
Власне самого свята повернення непідконтрольного українській владі Донбасу в національний інформаційний простір не варто очікувати ближчим часом.
Від друкарських часів світ змінився настільки, що не існує термінів, які можуть його політкоректно описати, без травмування негнучкої людської психіки. Можна лише приблизно констатувати, що фейки створюють динамічний світ у наших головах, який постійно змінюється під їхнім впливом. У цьому їхня поведінка дуже подібна до біологічних вірусів.
Зараз настав час для експериментів та дії. Замість того, щоб чекати, що технологічні компанії запропонують способи подолання шкоди, яка поширюється з використанням їхніх продуктів, громадянське суспільство має спробувати нові стратегії боротьби з дезінформацією і маніпуляцією.