Статті експертів інституту та запрошених авторів.
Я вирішила повернутися до теми пресконференції Залужного. Тому що, як журналістка і викладачка факультету журналістики з великим досвідом, не можу зрозуміти: чому багато журналістів не вміють чітко і конкретно поставити питання, зрозуміло сформулювати проблему, чому, зрештою не слухають один одного. Ця пресконференція – дуже яскравий приклад.
Сьогодні фемінітиви пробиваються у різні сфери, у тому числі й у військову. Від початку російсько-української війни, а особливо у період повномасштабного вторгнення жінки стали активніше включатися у військову діяльність та відзначатися своєю професійною вагою в цій галузі. Тому, звісно, важливо, щоб регіональні медіа використовували відповідну лексику для того, щоб їхня аудиторія розуміла, що українську незалежність відстоюють і чоловіки, і жінки.
Російський опозиційний проєкт “Медиазона” позиціонує себе як незалежне медіа, що виступає «проти війни». Як і інші «ліберальні» або ж «хороші» російські медіа, це видання заблоковане в РФ. Проте чи означає це, що контент, який пропонує «Медиазона», якісний?
Після деокупації восени 2022 року з 27 редакцій друкованих медіа в Харківській області відновили роботу тільки тринадцять. Половина тих колективів, що продовжують видавати газети, відмовилися від передплати через Укрпошту. Брак кадрів обмежив і активність редакційних сайтів. В переважній більшості редакції перенесли діяльність в соціальні мережі, щоб більш оперативно інформувати своїх читачів.
Кишинів нагадує українські міста кілька років тому. В Молдові не було декомунізації, і наявність радянських пам’ятників трохи “зістарює” прекрасні вулиці. Але хай вас не вводить в оману “оболонка”. Кишинів – сучасний мегаполіс з потужними якісними медіа, в яких є чому повчитися й українським журналістам.
Ми побували в гостях у провідних редакцій цієї країни і подивилися, про що пишуть журналісти, яке місце посідає війна в Україні на шпальтах місцевих видань та як молдавські колеги чинять опір всюдисущій російській пропаганді.
«Городоцький районний телерадіопресцентр» з Хмельниччини — одна з десяти редакцій, що пройшли навчання в «Екстернаті ІДПО» цього року. Редакція найбільша і найрізноманітніша. Це медіа працює понад двадцять років, і сьогодні охоплює аудиторію двох громад, Городоцької та Сатанівської (приблизно 45 тисяч жителів). Увесь цей час разом з телерадіопресцентром була його нинішня очільниця Наталія Попович, яка впевнена, що лише фанати своєї справи залишаються у локальній журналістиці.
Жителі Куп’янського району, які пережили шість місяців під російською владою, говорять, що найважчим тягарем в окупації був брак новин з України. 80 % опитаних стверджують, що в довоєнні часи головним джерелом інформації для них були аудіовізуальні медіа — радіо, телебачення, інтернет. Газети читали переважно люди старшого віку. Та під час окупації цінувалося кожне слово, яке пояснювало, що насправді відбувається навколо. І цим скористалися окупанти.