Статті експертів інституту та запрошених авторів.
Відповідальне споживання інформації у час повномасштабного вторгнення – це питання нацбезпеки. І навіть якщо це твердження здається вам перебільшенням, бо ви впевнені, що вибагливі до джерел інформації та новин, все ж виконуйте ті прості правила, які радять фахівці з фактчекінгу. Бо пропагандисти, які хочуть вплинути на ваш мозок, добре знають, де розставляти пастки.
Півтора роки війни змінили не тільки особливості сприйняття медійної інформації, а й нарративи ворожої пропаганди.
Вступ. На перший погляд, румунські медіа нагадують довоєнні українські ЗМІ: багато політики, гучних заяв, публічних дискусій. Відчувається, що в цій країні живуть люди, які слідкують за подіями, мають свою думку та вміють її доводити.
Але що це за думка? Якщо вірити пропаганді, європейці геть збідніли, ледь не змерзли без російської допомоги та втомилася від війни. Ми полистали сторінки газет та сайтів Румунії, поспілкувалися з експертами, щоб з’ясувати: як виглядає Україна на шпальтах місцевих медіа. А також як на імідж нашої країни впливає всюдисуща ворожа пропаганда.
Повідомлення про те, що на Сумщині відбуватиметься організоване відселення людей із п’ятикілометрової зони вздовж кордону, переповіли багаторазово й продовжують обговорювати. Факти, присутні в цьому обговоренні, часто тонуть у чутках, вигадках і переповідках. Чому так сталося?
Кремлівські гуртоправці майстерно скеровують свою телеграм-отару, до якої належать десятки, а навіть сотні каналів. Вони добре знають цільову аудиторію і інформаційний ландшафт, розуміють, за які мотузки смикати громадську думку і на які болючі мозолі наступати масовій німецькій свідомості, щоб урешті заарканити не таку вже, як виявилося, і покірну Німеччину. За всіма ознаками, Німеччина зазнає з боку росії інформаційної агресії.
У цій статті викладено результати дослідження, що охоплює період із вересня 2022 до квітня 2023 року. Моніторинг телеграм-каналів, орієнтованих на Німеччину, здійснено в рамках проєкту DYNAMO при Медійному університеті Штутгарта (Hochschule der Medien), за підтримки VolkswagenStiftung.
Прапор кримських татар з тамгою (гербом) у верхньому лівому кутку був вперше затверджений на 1-му Курултаї у 2017 році, поновлений 2-м Курултаєм 30 червня 1991 року.
Приділяючи увагу текстам, наші медіа часто забувають про ілюстративну складову медіаконтенту. У цьому матеріалі ми спробуємо довести, що якісна візуалізація журналістських матеріалів під час війни не менш важлива, ніж їхній зміст.