IDPO.ORG.UA

Регіональні медіа України, які до війни мали цілу низку проблем із редакційною незалежністю, кадрами, технічним забезпеченням тощо, змогли гідно відповісти на російську агресію. Незважаючи на складні умови, журналісти більшості видань продовжили працювати. Особливо це стосується інтернет-журналістів, які в деяких регіонах навіть збільшили кількість повідомлень на стрічці, щоб читачі отримували якомога повну картину подій. Газетярі лише частково припинили роботу, більшість продовжила інформувати своїх читачів через соціальні мережі або ж через власні сайти. 

З 26 лютого по 10 березня ЗМІ Дніпропетровщини висвітлювали військові дії та життя в умовах війни. Цій тематиці була присвячена переважна більшість публікацій. Медіа інформували про перебіг війни, оперативно подавали офіційні повідомлення від центральної влади, місцевих органів влади та їх представників, попереджали громадян про небезпеку, інформували про потреби армії, волонтерів, консультували з соціальних питань, медичної підтримки тощо. А ще – регулярно спростовували фейки та дезінформацію, які поширює ворог, закликаючи уважно перевіряти інформацію, довіряти лише надійним офіційним ресурсам. У цілому повідомлення, які поширювали медіа області, базувались на офіційній інформації. ). Редакція “Межівського меридіану”, тимчасово втративши можливість доставляти своїм передплатникам паперову версію, надсилала читачам чергові номери газети у PDF-форматі електронною поштою. Цей досвід заслуговує на увагу. Публікацій, що містять ворожу пропаганду не виявлено.

Житомир та околиці постійно піддаються бомбардуванням з боку ворога протягом всього періоду війни. З огляду на поточну ситуацію друковані медіа Житомирщини практично відсутні в інформаційному полі, натомість деякі ЗМІ використовують свої інформаційні  інтернет-ресурси. Інтернет-видання працюють в звичному режимі. Головною темою новин стала – військова у зв’язку з російською агресією та оборонними діями на теренах області. Загалом новини, які стосуються суто військових дій становлять 80 %  на сайтах газет і новинних сайтах громад. Незважаючи на війну, більшість онлайн медіа Житомирської області продовжують активно працювати, розміщуючи оперативну і достовірну інформацію, підтверджену офіційними джерелами. Зосередження  на військовій тематиці, не заважає показувати й інші сторони життя громади. В  ситуації воєнних дій остаточну перевагу в інформуванні населення області мають онлайн медіа, серед яких гіперлокальні медіа громад зайняли достойне місце.

Регіональні медіа Одещини терміново зреагували на зміну світового порядку денного. Сайти продовжили свою діяльність у звичайному форматі, а друковані видання – перейшли в електронний режим, залишаючись в інформаційному полі. Тема війни обумовлює тепер бачення всього, чим живе українське суспільство. Основні тенденції діяльності місцевих медіа: виправдане посилання на інформацію від офіційних джерел з мінімальним журналістським втручанням; підвищення рівня емоційності у подачі інформації, що забезпечує високий посил медіа до громади, яка захищається від жорстокого ворога. Помітною тенденцією роботи онлайн-видань стала їх включеність в інформаційну війну, зокрема боротьбу з фейками та дезінформацією. «УСИ online», «Думская.net», «048.ua» закликають бути уважними та перевіряти інформацію за офіційними джерелами. Матеріалів з ознаками замовності, яких нещодавно було досить (в друкованих ЗМІ – 7,6%, онлайн-виданнях – 5,9%), майже не зустрічаємо в нинішніх умовах діяльності медіа. Загалом друковані та онлайн ЗМІ Одещини, працюючи в умовах повномасштабної війни, демонструють патріотизм, консолідують громаду, намагаються забезпечити нові інформаційні потреби своєї аудиторії.

Тематика публікацій зосередилася на двох напрямах: висвітлення воєнних дій – 28,5 % контенту, та інформування громадян про життя в умовах війни – майже 60 % публікацій. Активніше висвітлюють воєнні дії «Ямпіль.INFO» та «Прапор перемоги». «Наш край», «Данкор», «Шостка Сity» більше зосереджені на інформуванні про пристосування до життя в нових умовах. Пропагандистських, фейкових матеріалів, проросійських меседжів тощо у досліджуваних виданнях не виявлено. Жодного матеріалу – з ознаками паніки, розгубленості, розпачу.  Інформування набуло ухилу консультування, анонсування, оповіщення, що цілком обґрунтовано за нинішньої ситуації. Деякі видання не виходсть, але поширюють інформацію у соцмережах. У ситуації воєнної загрози, – а Охтирка стала одним із найбільш наполегливо знищуваних міст України, – сторінка газети “Прапор перемоги” в соцмережі активізувалася і щодня надає інформацію мешканцям міста й району.

ЗМІ Буковини подавали об’єктивну картину того, що відбувалося в державі та на місці з 24 лютого. У тилу вони стали міцним фундаментом в інформаційній війні. Провідною темою друкованих видань на 90% стала війна. Власне подіям на фронті було присвячено 33% всіх матеріалів, у яких показували ситуацію на передовій. На першому плані висвітлення ходу бойових дій, героїзму захисників України, а також життя цивільного населення в умовах війни, передусім вимушених переселенців, та волонтерської допомоги армії та людям. Контент газет став набагато якісніший, адже ще недавно фіксовані майже 30% розважальних матеріалів (інше) поступилися гострим щоденним проблемам. Такого контенту на цей раз зафіксовано лише 2%. А «джинса», з якою не раз стикалися медіаексперти під час моніторингів, практично зникла. Сайти стали головним оперативним джерелом інформації, в т.ч. місцевої. Тут, як і в газетах, переважала тема бойових подій – 43%. За нею досить активно висвітлювалося все, пов’язане з переселенцями та постраждалими від війни – 29%.

Війна в Україні творить дива: об’єднує, згуртовує суспільство, переорієнтовує бізнес і робить його не просто соціально відповідальним, а фактично благодійним. На щастя, ці вкрай позитивні зміни стосуються і регіональних медіа. Принаймні на Донеччині місцеві засоби масової інформації під час війни не просто виконують усі важливі комунікаційні функції, а ще і суттєво покращили якість контенту. Усе те, на що роками нарікали експерти (зокрема, відсутність притомної  тематичної політики та відповідності потребам аудиторії, прес-релізм, «паркет», запозичення та нехтування деяким професійними стандартами) зникло як роса на сонці. За два перші тижні війни Росії проти України медіа Донеччини перетворились на майданчики, що оперативно оприлюднюють офіційні повідомлення, корисні поради, думки справжніх експертів. А ще – спростовують фейки, попереджають про небезпеку і пояснюють складне «на пальцях». До того більшість місцевих медіа нарешті перейшли на українську.