Звіт моніторингу за січень 2022 року – Донецька область

Зважаючи на те, що одні й ті самі медіа досліджуються другий рік, можемо констатувати що ступінь якості газет та позиції лідера/аутсайдера в регіоні залишаються стабільними, тоді як інтернет-видання помітно зростають і покращують свої показники. Газета «Знамя индустрии» тепер виходить українською мовою згідно із законом, а «Восточный проект» поки продовжує подавати матеріали частково російською, частково українською. Найякісніші медіа (і друковані, і електронні) базуються в Маріуполі та Краматорську (містах, які розділили функції обласного центру в умовах тимчасової окупації Донецька). Найбільшими проблемами газет експерти вважають залежність від місцевих олігархів, а інтернет-сайтам бракує власних журналістських матеріалів, наслідком чого є занадто велика кількість запозичень, зокрема, прес-релізів у новинних стрічках.

Звіт моніторингу за січень 2022 року – Луганська область

Проблеми створення контенту при цьому майже не змінюються. Так само хаотично даються публікації про діяльність органів влади і їх так само багато – не опрацьованих журналістами. Замовних матеріалів порівняно мало, та все ж вони мають місце бути. Видання роблять спроби впорядкувати їх подачу. Так, «Рубіжанські новини» десь дають позначку «На правах реклами», а «Попаснянский вестник» ставить рубрику «Реклама», але це наразі не вкладено в систему, відноситься чомусь не до всіх публікацій подібного спрямування. Січнева тематика сповнена святками та демонструє відсутність публікацій про загрозу ескалації – при тому, що напружена ситуація на кордоні змусила весь світ говорити про цю проблему України. Матеріалів із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків сумські експерти не виявили.

Медіарух виступає проти переорієнтації державних телеканалів «Дом» і «Рада»

Медіарух виступає проти посилення й переорієнтації державних медіа (зокрема телеканалів «Дом» і «Рада»), які останнім часом відбуваються з волі президента, його команди і парламентської фракції «Слуга народу». Ми наголошуємо, що спроби розбудувати низку контрольованих державою каналів для втурнішньоукраїнської аудиторії паралельно до системи Суспільного мовлення — це відкат демократичних реформ та суперечить міжнародним стандартам і зобов’язанням України.

Як газети Полтавщини Новий рік разом із політиками відзначали

Для багатьох регіональних газет свята – хороший привід поджинсувати і низенько вклонитися місцевій владі, депутатам та бізнесменам. Про це свідчать численні моніторинги ІДПО, які експерти проводили і під час травневих свят, Великодня, Дня знань та Днів міст. Провідні місця в такому святковому газетному номері посідають не ексклюзивні журналістські матеріали, а численні привітання від місцевого політикуму, а також подяки задоволених життям містян. Ми вирішили подивитися на передноворічні випуски Полтавських видань, щоб визначити, які тексти домінують: аналітичні підсумки року, журналістські ексклюзиви чи ж «паркет», «джинса» та «офіціоз».

Заява громадських організацій щодо ініціативи народного депутата Олега Дунди ліквідувати Суспільне мовлення України

Ми, громадські організації у сфері медіа та захисту свободи слова, вважаємо неприпустимою ініціативу народного депутата Олега Дунди створити Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення.

Соціальні працівники, психологи та викладачі Чернігівщини підвищили рівень медіаграмотності

Тренінг з медіаграмотності, організований Інститутом демократії імені Пилипа Орлика в Чернігові 15 грудня, навчив учасників і учасниць краще орієнтуватися в інформаційному просторі області та країни, розрізняти фейки та маніпуляції, бути більш вимогливими до роботи ЗМІ щодо дотримання журналістських стандартів.

Тренінг з медіаграмотності «Як протистояти інформаційним впливам у часи маніпуляцій та дезінформації?» у Чернігові – анонс

Інститут демократії імені Пилипа Орлика запрошує представників Центрів соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді, управлінь соціального захисту м. Чернігів (та області) взяти участь у тренінгу з медіаграмотності «Як протистояти інформаційним впливам у часи маніпуляцій та дезінформації?»