Цьогоріч я з колегами вперше долучився до поглибленого кількісного та якісного аналізу того, чим в інформаційному вимірі медіа Львова та області «годують» свою аудиторію, і подальші рядки – мої рефлексії за результатами моніторингу.
Як відомо, стандарт достовірності передбачає чітке посилання на джерело. Читачеві завжди має бути зрозуміло, кому належить та або інша цитата, ті або інші слова. Для дослідників медіа це означає можливість застосування до журналістських текстів формального або ж і комп’ютерного аналізу. Як правило, формулювання посилань є однаковим для більшості видань: «за словами такого-то», «про це заявила така-то» тощо. А отже, проста програма здатна вирахувати, кому належить цитата.
Безсумнівно, внесення Президентом України Володимиром Зеленським 18 травня 2021 року законопроєкту №5506 як невідкладного є надзвичайно позитивною, хоча й дуже запізнілою, законодавчою ініціативою. Чому запізнілою – бо подібний закон міг з’явитися ще 25 років тому, одразу ж після ухвалення 28 червня 1996 р. нової Конституції України, де у трьох статтях – 11, 92.3, 119.3 – вперше була визнана наявність на території України не тільки національних меншин, а й корінних народів як окремої категорії автохтонних етнічних спільнот.
Травневий моніторинг в одному з проєктів ІДПО (https://idpo.org.ua/reports) привернув увагу до трьох публікацій на сайті міста Донецька 62.ua, що йшли поряд, мали одного спікера й посилання на його виступ на телеканалі «Україна 24».
Член експертної групи ІДПО з моніторингу друкованих та онлайн видань. Тренер програми з фіксерингу. Кандидат політичних наук, докторант кафедри нових медій ЛНУ імені Івана Франка.
Привид бродить по Європі, привид російських інформаційних впливів. Всі сили старої Європи — президенти і канцлеріни, політики і поліціянти — всі з’єдналися до святої боротьби з цїєю марою. Але борються вони таким химерним чином, що від тої запеклої боротьби ця мара лише квітне і буяє чимдуж. Щороку її більше.
