Оперативність, повнота та доступність місцевих медій

З погляду експертів Інституту, коли йдеться про поради працівникам регіональних медій, тлумачення стандартів професії виглядає доволі структурованим та всеохопним. Але якщо з точністю, достовірністю й оперативністю проблем зазвичай не виникало – завдяки їх закономірній очевидності, то от об’єктивність (баланс думок) – це те поле бою, на якому досі ламають списи і практики, і їх критики. Мовляв, для країни у стані війни не все так зрозуміло, як у мирні часи, в країнах усталеної демократії можуть бути свої підходи, а ми змушені робити поправки на власну специфіку і небезпечні зовнішні фактори впливу. Але є й стандарти, які не так часто привертають до себе увагу. Можливо, даремно.

Мова у медіа сходу

Минуло 10 місяців, як набули чинності окремі положення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що торкаються й інтернет – медіа, а саме: українська версія сайту стала обов’язковою, і повинна бути за обсягом і змістом не менше версії іншою мовою, і завантажуватися за замовчуванням для користувачів нашої країни.

Харків

Після Кернеса: як харківські сайти висвітлюють мерські передвиборчі перегони

31 жовтня у Харкові відбулися позачергові вибори мера. Згідно із екзитполами, в лідерах Ігор Терехов – від «Блоку Кернеса – Успішний Харків», виконувач обов’язків міського голови після смерті Геннадія Кернеса.
Тож харків’яни визначилися зі своїми кандидатами, але наскільки якісним та професійним було інформування виборців з боку ЗМІ? Для того, щоб зрозуміти це, ми вирішили проаналізувати висвітлення передвиборчої кампанії популярними харківськими виданнями.

ІДПО долучився до обговорення ідеї державної підтримки друкованих ЗМІ

26 жовтня відбулося обговорення концепції державної підтримки місцевих друкованих медіа. Організували дискусію Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення та Офіс Ради Європи в Україні.

Заява Незалежної медійної ради щодо припинення тиску на суспільного мовника та застереження до медіа утриматись від маніпуляцій навколо суспільного мовника заради власної вигоди

Незалежна медійна рада висловлює занепокоєння щодо ситуації, яка вчергове складається із суспільним мовленням під час процесу ухвалення державного бюджету на 2022 рік, а також щодо намагання медіа, чиї власники потрапили у санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, використати ситуацію із Суспільним для власної вигоди.

Нотатки про медіа Сходу. Телевежа як символ

Зовсім не помпезно, а якось, навіть, буденно завершилося спорудження важливого об’єкта в потрібному місці. Телевежа заввишки 150 метрів, що підсилить мовлення як на тимчасово непідконтрольні території, так і на кілька районів двох областей, з’явилася в смт Камишуваха Попаснянської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області. За оцінками фахівців, завдяки синхронізації нової і Бахмутської телевеж радіус сигналу значно збільшиться. Українські канали стануть доступні в таких підконтрольних агресору густонаселених містах, як Горлівка, Дебальцеве, Вуглегірськ, Алчевськ і Стаханов. Телевежа має забезпечити трансляцію майже 30 каналів цифрового телебачення та восьми радіоканалів і вже запрацювала в тестовому режимі.

«Про це розповіли на сайті міськради», або що не так із професійними стандартами регіональних ЗМІ. Аналітичний звіт за вересень 2021 року (частина 3)

Баланс думок, повнота та відокремлення фактів від коментарів найбільше порушувалися регіональними ЗМІ у вересні. Таку ситуацію можна пояснити присутністю великої кількості іміджевих матеріалів про місцеву владу та окремих політиків у регіональних виданнях. А також звичкою журналістів використовувати чиновників, сайти міськрад чи пресрелізи як єдине джерело інформації. Такими є результати моніторингу, який був проведений Інститутом демократії імені Пилипа Орлика у вересні 2021.