В основі більшості журналістських публікацій – констатація факту і компліментарний його супровід. Без аналізу і критики, без альтернативних думок. Особливо відчутно це у матеріалах про діяльність районної та міської (у райцентрах) влади і територіальних громад, спроможних профінансувати висвітлення своїх здобутків. Як приклад, окремі сторінки Розвадівської, Миколаївської, Тростянецької громад у «Громаді».
У січні було здійснено моніторинг роздержавлених медіа Харківщини: «Харьковские известия», «Слобідський край», «Обрії Ізюмщини», «Вісті Красноградщини», а також їхні сайти: izvestia.kharkov.ua, slk.kh.ua, […]
За період з 27 січня по 2 лютого 2020 року експертна група ІДПО в Дніпрі дослідила контент чотирьох реформованих друкованих видань у […]
МОНІТОРИНГОВИЙ ЗВІТ (ЧЕРНІВЦІ. Січень-Лютий_2020) У лютому чернівецькі експерти оцінили 138 матеріалів у 4 роздержавлених газетах (трьох районних та однієї міської) та 51 матеріал […]
27 січня розпочнеться перша в 2020-му році «хвиля» моніторингу регіональних роздержавлений медіа, яку здійснює Інститут демократії імені Пилипа Орлика, впроваджуючи проєкт «Мобілізація зусиль для стимулювання попиту на кращу журналістику та вдосконалення навичок критичного мислення громадян».
Чи можливо у цифрову добу випускати газету без сайту? Для реформованих українських ЗМІ – цілком. Більшість із них – близько 64% – ніколи не мали електронної версії. Решта ж видань опановують мережу, як можуть. Хтось має сайт на безкоштовних платформах, на шкталт blogspot чи ucoz із жахливою рекламою, а хтось шукає гранти і запускає цілком сучасні електронні майданчики. Зустрічаються навіть такі видання, що мають свої youtube-канали та радіостанції.
В Києві відбулася зустріч експертної спільноти Інституту демократії імені Пилипа Орлика. Напередодні нового моніторингового року експерти та експертки Інституту демократії імені Пилипа Орлика, які досліджують якість вітчизняних локальних медіа, зустрілися в Києві, щоб уточнити методологію моніторингу та запланувати подальші активності.