Моніторинговий звіт за квітень 2024 року – Закарпатська область

За період моніторингу загальна частка «джинси» у закарпатських друкованих медіа незначно збільшилась і склала 7,2% у порівнянні до попереднього періоду у січні 2024 (6,2%). У кожній газеті були матеріали з ознаками замовності, крім видання «Карпатський об’єктив». Переважали матеріали комерційної «джинси», що стосується політичної «джинси», зафіксовано лише поодинокі випадки.  Зросла кількість немаркованої реклами, переважно її розміщують видання «Панорама» та «РІО». Найкраще стандартів дотримувалося видання «Карпатський об’єктив» (оцінка 10,56 з 12 можливих). Загалом, варто зауважити, що показники дотримання журналістських стандартів істотно зросли у всіх друкованих виданнях. Щодо якості контенту, то понад 40% у друкованих ЗМІ – це короткі оголошення, реклама, поради, розваги. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше запозичень – у газеті  «Новини Закарпаття».

Звіт з моніторингу телеграм-каналів Півдня України (квітень 2024 року)

Неперевірена інформація, недостовірні посилання, іронічні коментарі – у такому стилі здебільшого написана більшість повідомлень Телеграм-каналів (ТК) Півдня України. Саме через непрофесійну подачу інформації оцінки за стандарти у цих медіа були низькими. Найбільше проблем із балансом думок, повнотою та достовірністю. Щодо матеріалів із ознаками замовності, то тут найбільше медіа вміщували неналежно маркованої реклами та офіціозу. «Джинси» – незначна кількість. Також експерти фіксували приховані проросійські меседжі (в основному, розміщення матеріалів із посиланням на недостовірні російські ресурси) та фейки. 

Звіт з моніторингу телеграм-каналів Заходу України (квітень 2024 року)

У контенті західноукраїнських ТК домінує тема війни, однак деякі («Труха Львів») переважно зосереджені на локальній тематиці. До окремих тем (ВПО, релокований бізнес) увага зменшилася. Неінституціалізовані медіа, якими є ТК, стандартів якісної журналістики не дуже дотримуються, особливо балансу та повноти інформації, достовірності (посилань на джерела). Чимало немарковано реклами. Деякі ТК вже не наповнюються так активно, як у перші місяці війни. Так, «Запальничка» подає 3-4 повідомлення на день. Втім аудиторія ТК залишається значною, перевищує кількість споживачів мейнстримних медіа.  На нашу думку, ТК втримують свого читача оперативністю та лаконічністю повідомлень, а також емоціями, мемами, опитуваннями, спілкуванням з читачами, що створює враження живого комунікаційного потоку в реальному режимі. 

Звіт з моніторингу телеграм-каналів Сходу України (квітень 2024 року)

Цей моніторинг продемонстрував, що на цей час обрані для моніторингу ТК не змінили власні підходи щодо добору, редагування, стилістики подання контенту. Як і за результатами січневого моніторингу «Запоріжжя Інфо», «СВОЇ Кривий Ріг», «Дніпро ОПЕРАТИВНИЙ», на думку дніпровських експертів, у цілому зорієнтовані на дотримання журналістських стандартів та збалансоване подання тематики. Інші ТК, які досліджувалися, тяжіють до формату «дайджест-агрегатора», у якому подаються короткі витяги з повідомлень на платформах-першоджерелах. При цьому, на відміну від класичного дайджеста, конкретні і коректні посилання на ці першоджерела інформації у таких ТК практично не подаються. 

«Новини без фейків?» Наскільки якісно інформують українців регіональні телеграм-канали новин

Телеграм-канали є провідним джерелом новин для українців – про це свідчить опитування, проведене USAID/Internews у 2023 році. 76% отримують інформацію саме з цього медіа. Популярними телеграм-канали є й в регіонах. Хоча, згідно зі статистикою самого телеграму, на Півдні та Сході України цей медіа значно популярніший. У топ-50 категорії «новини та медіа» входить низка одеських, харківських та дніпровських каналів і, звісно, київські. 

Оскільки ці канали позиціонують себе саме як медіа, пропонуючи підписникам «новини без фейків», «найважливіші новини» міста й області, експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика вирішили проаналізувати якість цього контенту, застосувавши для цього ті ж параметри, що й для професійних регіональних медіа: дотримання професійних стандартів, розміщення матеріалів із ознаками замовності, пропаганди, тематика та тональність публікацій.

Тимошенко і мобілізація, Арахамія та «учебки» для нардепів, або Наскільки якісно регіональні ЗМІ інформували читачів у січні

Під час повномасштабного вторгнення політики та бізнес продовжують використовувати регіональні масмедіа для просування власних інтересів. Хоча кількість матеріалів із ознаками замовності і знизилась, порівняно з довоєнним періодом, «джинса», неналежно маркована реклама та офіціоз фігурують на сторінках газет та сайтів. 

Для рекламування діяльності політиків нібито на благо суспільства використовувалися актуальні, обговорювані теми. Так, на Одещині вмістили коментар Юлії Тимошенко, яка повідомляла про те, що «репресивний» законопроєкт про мобілізацію знято з розгляду Верховної Ради в тому числі за її сприяння. А на Луганщині розповідали про ініціативи Давида Арахамії, який запропонував відправляти в «учебки» нардепів та чиновників, а також – розсекретити втрати ЗСУ. Зустрічалися у регіональних медіа й інші політики та бренди: ДТЕК, Віталій Кличко, місцеві чиновники. 

Розміщення матеріалів із ознаками замовності, велика кількість передруків, а також інші фактори, зокрема й повномасштабне вторгнення, впливали на зниження оцінок за професійні стандарти. Деякі видання, особливо на Донеччині та Луганщині, працюють у дистанційному режимі з різних українських регіонів, а також з-за кордону. При цьому – продовжують слідкувати за життям у своїх містах, інформують про події з окупованих територій.

Моніторинговий звіт за січень 2024 року – Чернігівська область

Чернігівські медіа велику увагу приділяють матеріалам про війну, їх кількість зросла у порівнянні з моніторингом у вересні 2023 року. Так само стало більше розширених кореспонденцій, розповідей про воїнів, людей, постраждалих в окупації. Водночас, короткі інформаційні жанри продовжують переважати аналітичні статті та огляди. Скоротились показники по матеріалах  з ознаками замовності, яких не виявлено в друкованих медіа та стало менше  неналежно маркованої реклами. Натомість побільшало комерційної джинси на сайтах. Не набагато, але зросли загальні показники з дотримання професійних стандартів у обох типах медіа.