Повідомлення про те, що на Сумщині відбуватиметься організоване відселення людей із п’ятикілометрової зони вздовж кордону, переповіли багаторазово й продовжують обговорювати. Факти, присутні в цьому обговоренні, часто тонуть у чутках, вигадках і переповідках. Чому так сталося?
Кремлівські гуртоправці майстерно скеровують свою телеграм-отару, до якої належать десятки, а навіть сотні каналів. Вони добре знають цільову аудиторію і інформаційний ландшафт, розуміють, за які мотузки смикати громадську думку і на які болючі мозолі наступати масовій німецькій свідомості, щоб урешті заарканити не таку вже, як виявилося, і покірну Німеччину. За всіма ознаками, Німеччина зазнає з боку росії інформаційної агресії.
У цій статті викладено результати дослідження, що охоплює період із вересня 2022 до квітня 2023 року. Моніторинг телеграм-каналів, орієнтованих на Німеччину, здійснено в рамках проєкту DYNAMO при Медійному університеті Штутгарта (Hochschule der Medien), за підтримки VolkswagenStiftung.
Кількість маніпулятивного контенту в регіональних медіа залишається поки що на низькому рівні. Більшість газет та онлайн-медіа не можуть відмовитися від офіціозу, кількість якого в середньому коливається на рівні 5 – 6%, та джинси, якої 2 – 3%. Неналежно маркованої реклами більше в газетах – 9%, на сайтах вона складає 1%.
Щодо героїв джинси, то регіональні ЗМІ просували партію «Батьківщина», нардепів, міських голів, місцевих політиків та чиновників, а також бізнес. Деяким діячам навіть віддавали редакційні колонки або ж значну площу на першій шпальті. Також серед маніпулятивних матеріалів значна кількість публікацій із ознаками комерційної замовності, реклама інтернет-магазинів та послуг.
Як правило, основним джерелом інформації для багатьох регіональних медіа виступає влада. Її представники можуть коментувати широку палітру тем: і спорт, і освіту, і посівну, і допомогу фронту. При цьому зазвичай ті, про кого влада розповідає, працівників медіа цікавлять мало. Деякі видання розповідають про заходи для студентів, але не питають студентів, чи ці заходи були їм важливі чи корисні. Пишуть про допомогу малозахищеним, але не цитують їх, не питають, чи справді ця допомога ефективна.
Загалом якість українських регіональних ЗМІ під час повномасштабного вторгнення РФ залишається на середньому рівні, друковані видання мали 9,6 балів, онлайн – 9,5 (із 12 можливих). В інтернет-ЗМІ найгірше дотримувалися балансу думок та повноти, у газетах до цього додається ще й невідокремлення фактів від коментарів. Найвищі оцінки за стандарти отримали масмедіа Дніпропетровщини та Одещини.
За цей період моніторингу у закарпатських друкованих медіа вдвічі поменшало джинси (у порівнянні з попереднім періодом), в онлайні дещо збільшилося. Проте, якщо у газетах більшість замовних матеріалів – це комерційна та політична джинса, офіціоз, неналежно маркована реклама, то сайти характеризуються комерційною джинсою. Варто зауважити, що у відсотковому значенні кількість використання замовних публікацій у закарпатських ЗМІ (як друкованих, так і онлайн) не перевищує 5%. Найкраще стандартів дотримувалося видання «Новини Закарпаття» (9,63). У закарпатських друкованих ЗМІ не було зафіксовано матеріалів з ознаками пропаганди та маніпуляцій, за винятком газети «РІО», де використовувались маніпулятивні методи. Публікації про війну складають 6%. Найбільше таких матеріалів у газеті «Новини Закарпаття» (інтерв’ю з військовим, мистецька акція на підтримку ЗСУ тощо). Видання майже не пишуть про культуру, за виключенням газети «Новини Закарпаття».
Ця хвиля моніторингу регіональних медіа Одещини засвідчила, що тематика війни та бойових дій поступово зникає зі шпальт друкованих медіа, залишаючись лише контекстом оприлюднюваних фактів, натомість в онлайн сегменті вона зберігає позиції визначального тематичного пріоритету. Тематика криміналу та діяльності правоохоронних органів для онлайн медіа стає ще більш привабливою, хоч і раніше вона перебувала в ТОПі, але тепер, окрім новітніх, доданих війною тем щодо ухилянтів та колаборантів, повертається звична побутова кримінальна тематика.
Загальні тенденції в медіа Донецької області залишаються без змін: в тематиці домінує війна та її наслідки для цивільних, власного контенту бракує, запозичень з офіційних джерел (зокрема, релізів поліції та прокуратури) навпаки забагато.