Інформаційна агресія Росії проти України розпочалася за багато років до того, як вони сунулися сюди зі зброєю. За задумом пропагандистів, найдієвіший спосіб розпалити ненависть до сусідньої країни – це звинуватити її у нацизмі. Адже «нацизм» – ідеологія, в основі якої лежить переконаність у вищості арійської раси – асоціюється з жахливими злочинами гітлерівської Німеччини.
Чому погляди на «хороших» росіян (словосполучення «хорошие русские» стало сталим і його використовують щодо тих росіян, які не підтримують режим Путіна та його війну проти України – ред.) в Україні та в Західній Європі настільки різні? Свою відповідь пропонує Наталія Стеблина – медіааналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика.
Сьогодні фемінітиви пробиваються у різні сфери, у тому числі й у військову. Від початку російсько-української війни, а особливо у період повномасштабного вторгнення жінки стали активніше включатися у військову діяльність та відзначатися своєю професійною вагою в цій галузі. Тому, звісно, важливо, щоб регіональні медіа використовували відповідну лексику для того, щоб їхня аудиторія розуміла, що українську незалежність відстоюють і чоловіки, і жінки.
Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, який досліджує регіональні медіа, з наступного року на постійній основі також досліджуватиме регіональні телеграм-канали, адже їхня популярність стрімко зростає. Про це під час презентації, яка відбулась 1 листопада в пресцентрі Укрінформу, повідомила медіаекспертка, аналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Стеблина. Вона також представила дослідження контенту 10 популярних телеграм-каналів із регіонів.
Про те, що Юлія Тимошенко дала інтерв’ю європейському виданню, відразу дізналися у декількох регіонах України. Джинса із однаковими ілюстраціями та із майже ідентичними текстами про лідерку «Батьківщини» з’являлася як у газетах, так і на сайтах. Регіональні видання продовжили рекламувати й різноманітну благодійність, просуваючи таким чином фонд Бориса Колеснікова, ініціативу Ріната Ахметова «Сталевий фронт». Звісно, на темі допомоги фронту активно піарилася і місцева влада.
Увага до повномасштабного вторгнення Росії в регіональних медіа протягом 2023 падала поступово. Але все ж саме ця тема була найпопулярнішою. Проте цього разу кримінал вийшов на перше місце: кожна п’ята публікація сайтів – це повідомлення про ДТП, побутову злочинність чи загалом діяльність правоохоронних органів.
У газетах тема війни ще з минулого року тримається на третьому місці. На першому – різноманітна газетна суміш із оголошень, привітань, гороскопів, порад та реклами. На другому – життя місцевої громади.
Висвітлення великої війни здебільшого є неглибоким і складається зі зведень Генштабу чи інших офіційних джерел, та, на жаль, некрологів за загиблими воїнами, що передруковуються із сайтів міських та селищних рад. Лише окремі видання публікують власні матеріали на цю тему.
Традиційно у газетах домінують інформаційні жанри (майже половина контенту), оголошення, реклама та розважальний контент. Аналітика та публіцистика – значно відстають.
Численні передруки із офіційних ресурсів без врахування думок усіх зацікавлених сторін та матеріали із ознаками замовності залишаються провідними причинами порушень стандартів регіональними ЗМІ.
Так, більшість місцевих видань найчастіше надавали слово представникам влади, які інспектували шкільні укриття, розповідали про «унікальне обладнання» в лікарні та турботу про малозабезпечених. Звісно, при цьому порушувалися стандарти балансу думок, повноти. Адже сказане чиновниками не перевірялося, широка палітра думок – не була представлена.
Окрім цього, розміщення джинси, офіціозу та неналежно маркованої реклами також давалося взнаки. Просуваючи того або іншого героя або ж бренд, видання могли порушувати стандарти відокремлення фактів від коментарів, а також ті самі баланс думок та повноту. Так, рекламуючи аптеку, писали про її «позитивну ауру» та «зцілюючу мову фармацевтів».
В одному із видань знайшли поширення гендерних стереотипів: згадували про «войовничих феміністок», які «порушують природню гармонію».