Тренінг Інституту демократії імені Пилипа Орлика «Як протидіяти фейкам і дезінформації в умовах війни і не тільки» зібрав зацікавлену онлайн аудиторію бажаючих розібратися в цій проблемі, вдосконалити навички аналізу інформаційних повідомлень.
Новий навчальний курс – цикл лекцій практичного спрямування від викладачів відділення аудіовізуальних мистецтв Майнцського університету імені Йоганна Гутенберга (ФРН, земля Рейнланд-Пфальц) – стартував на кафедрі журналістики СумДУ.
Онлайнова дискусія «Свобода медіа під час війни», сесія «Виживання редакцій та їхні потреби під час війни», стала, по суті, першою з початку повномасштабної збройної агресії Росії професійною розмовою з медійних проблем у країні та тих викликів, до яких хтось був готовий, хтось не готовий, але змушений прийняти, бо – війна.
Напередодні Великодню, 23 квітня 2022 року, відбулось онлайн-навчання «Як протидіяти дезінформації», яке тренерка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Олена Самойленко провела онлайн. Особливістю цього заходу стало те, що він був спрямований в першу чергу на активістів і журналістів Луганської і Донецької областей, яких війна з росією змусила покинути свої домівки.
Перший воєнний номер Великописарівської газети «Ворскла» вийшов 29 березня. Зараз їх з’явилося вже чотири.
Які вони, «уроки» дезінформаціі від Кремля, чому вони нас навчили сьогодні, як впливають маніпуляції на українську та російську аудиторії, як змінюються пропагандистські меседжі в ході війни? Ці та інші важливі питання розглянули учасники онлайн тренінгу «Дезінформація та форми протидії їй», організованого Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика.
Регіональні медіа України, які до війни мали цілу низку проблем із редакційною незалежністю, кадрами, технічним забезпеченням тощо, змогли гідно відповісти на російську агресію. Незважаючи на складні умови, журналісти більшості видань продовжили працювати. Особливо це стосується інтернет-журналістів, які в деяких регіонах навіть збільшили кількість повідомлень на стрічці, щоб читачі отримували якомога повну картину подій. Газетярі лише частково припинили роботу, більшість продовжила інформувати своїх читачів через соціальні мережі або ж через власні сайти.