Екстернат ІДПО: шеф-редакторка онлайн-видання з Донеччини поділилася секретами медіаменеджменту

Поділитися своїми знаннями та практиками щодо підбору кадрів та організації роботи редакції, зокрема, віддаленої, Інститут демократії імені Пилипа Орлика запросив Анну Сердюк — шеф-редакторку «Вільного радіо» (Бахмут, Донеччина).

Слово владі, а не громадянам? Або як регіональні медіа дотримувалися стандартів у січні 2023

Українські регіональні ЗМІ традиційно найгірше дотримувалися балансу думок та повноти у січні 2023. За якістю публікацій друковані ЗМІ випереджали онлайн (10,2 та 9,9 із 12 можливих). Така ситуація спостерігається уже тривалий час і в цілому нагадує ту, яку експерти ІДПО фіксували до повномасштабного вторгнення. 

Увага до великої війни спадає, попереду – реклама й поради. Тематичні пріоритети українських регіональних видань у січні

Українські місцеві медіа все менше пишуть про війну, особливо це відчутно у газетах. Так, якщо у вересні це був кожен десятий матеріал, то у січні контенту, присвяченого темі – 7,5%. В онлайн-виданнях інтерес впав на 5% і складає 21%. Натомість увага до категорії «інше» (реклама, поради, привітання тощо) у газетах стабілізувалася – 31%. Так сталося і з криміналом в онлайн-виданнях.

Політики, нардепи та «золота» мазь – як джинсували регіональні медіа у січні?

Матеріали з ознаками замовності повернулися у регіональні ЗМІ та закріпилися приблизно на тих же позиціях, що й у січні 2022. Тож зараз ситуація з маніпулятивним контентом нагадує ту, що була у відносно тихі періоди (без виборів чи інших резонансних подій) до великої війни. 

Моніторинговий звіт за січень 2023 року – Закарпатська область

У друкованих виданнях Закарпаття майже 40% контексту складають оголошення, реклама, прогнози погоди, гороскопи, поради. Все те, що ми відносимо до графи «інше» у методології, якою експерти Інституту послуговуються у своїй роботі. Теми ж війни, культури та історії набрали лише по 5 відсотків. Інтернет-новини здебільшого стосуються опису діяльності правоохоронних органів та працівників ДСНС, прикордонників, митників та інших посадовців місцевого рівня. Усе це – на основі прес-релізів, які журналісти майже не опрацьовують. Медіа Закарпаття не допускали друкування фейків, пропаганди, проросійських наративів та маніпуляцій.

В пошуках балансу: українське суспільство вимагає від журналістів дотримання права на приватне життя

Інформаційний простір України сьогодні зосереджений на війні. Але разом з очищенням нашої землі від агресора, в суспільстві є запит на самоочищення: влада і громадяни мають навчитися жити за принципами сучасного цивілізованого світу.