На передньому плані порядку денного у досліджуваний період постала тема міжнародної військової допомоги Україні та підтримки нашої держави міжнародною спільнотою на усіх рівнях, зокрема культурному (внесення історичного центру Одеси до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО). Рівень дотримання стандартів – а, відповідно, якість оприлюднюваного інформаційного продукту, – продовжує залишатися на високих позиціях, як і в попередні  12 місяців. Також зберігається тенденція до мінімізації рівня «джинси» та неідентифікованого за джерелом контенту. Натомість тема війни, залишаючись актуальною, все ж не перекриває інші проблемно-тематичні сфери: кримінал, надзвичайні ситуації, корупція, історія та краєзнавство, релігія тощо. Загальна тональність публікацій – нейтральна та позитивно-оптимістична, як і раніше. 

ЗМІ Хмельниччини виходять у відносному тилу, але війна у різних контекстах присутня у їхньому контенті: повітряні тривоги, блекаути, мобілізація, волонтери, переселенці, чи не щоденні втрати на фронті… Локальна журналістика відстежує, чим живе Україна і світ, послідовно веде літопис життя в умовах війни. Будні місцевої громади постають в контексті економічної кризи та непростої зими. В газетах та особливо на сайтах переважають оперативні інформаційні жанри. Подекуди трапляється актуальна аналітика та важливі інтерв’ю з волонтерами чи військовими. Локальні видання відчувають економічну кризу, що позначається на обсягах видань та тиражах.

Усі онлайн-медіа Донеччини, які експерти ІДПО досліджували торік, вижили, попри пов’язані із війною проблеми, і продовжують свою діяльність. Нарешті можемо констатувати, що всі сайти виходять українською мовою.