Як поширює Росія повідомлення, спрямовані на деморалізацію та залякування українського суспільства і західного світу? Яких людей і які технології для цього використовує? Які теми найчастіше зачіпають російські підрозділи психологічних операцій під час війни? Про це йдеться у статті про специфіку реалізації російських ІПСО в Україні.
Відповідальне споживання інформації у час повномасштабного вторгнення – це питання нацбезпеки. І навіть якщо це твердження здається вам перебільшенням, бо ви впевнені, що вибагливі до джерел інформації та новин, все ж виконуйте ті прості правила, які радять фахівці з фактчекінгу. Бо пропагандисти, які хочуть вплинути на ваш мозок, добре знають, де розставляти пастки.
Півтора роки війни змінили не тільки особливості сприйняття медійної інформації, а й нарративи ворожої пропаганди.
Починаючи з грудня минулого року десять локальних редакцій з восьми областей України навчалися в програмі «Екстернат ІДПО», набуваючи нових знань щодо виробництва сучасного медіа. Дослідження цільових аудиторій в залежності від каналу комунікації, вимоги до якості контенту, організація роботи редакції в умовах дефіциту ресурсів, написанні грантових заявок і робота із донорами, можливості отримати прибутки з кожної з медійних платформ і нарешті візуалізація інформації та робота зі штучним інтелектом – таким був перелік тематичних модулів навчання. Після кожної зустрічі із тренером/кою протягом місяця редакції мали можливість отримувати індивідуальні консультації, розв’язуючи власні завдання. Наприкінці липня 2023 року усі зустрілися в Києві, щоб поділитися напрацьованим досвідом і здобутками.
Яка роль російських ЗМІ-вигнанців у великій війні Росії проти України? Здавалося, заборонені в Російській Федерації «Дождь», «Мєдуза», «Новая газета Європа» і Кo мали б виступати разом із Україною, рішуче засуджувати воєнні злочини росіян, інформаційно допомагати усім, хто зі зброєю бореться проти російської армії. Але нам в Україні давно відомо, що це не зовсім так. Натомість російські журналісти час від часу підіграють кремлівській пропаганді, допомагаючи формувати у свого читача щодо повномасштабного вторгнення думку: «все не так однозначно».
Днями завершився навчальний курс «Екстернат ІДПО», у якому протягом півроку брали участь редакції з восьми областей України. Останньою стала тема візуалізації даних: тренінг «Невербальні елементи медіа контенту» провів дизайнер-верстальник, викладач кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну КНУ імені Тараса Шевченка Сергій Шашенко.
Вступ. На перший погляд, румунські медіа нагадують довоєнні українські ЗМІ: багато політики, гучних заяв, публічних дискусій. Відчувається, що в цій країні живуть люди, які слідкують за подіями, мають свою думку та вміють її доводити.
Але що це за думка? Якщо вірити пропаганді, європейці геть збідніли, ледь не змерзли без російської допомоги та втомилася від війни. Ми полистали сторінки газет та сайтів Румунії, поспілкувалися з експертами, щоб з’ясувати: як виглядає Україна на шпальтах місцевих медіа. А також як на імідж нашої країни впливає всюдисуща ворожа пропаганда.