Проаналізувавши новинну стрічку українських медіа ми побачили, що часто нейтральні або навіть позитивні по своїй суті новини набувають негативної тональності через маніпулятивну назву матеріалу. Але, як відомо, багато людей взагалі не заглядають у “тіло” новини, переглядаючи лише заголовки.
Тренінг на тему «Дезінформація як зброя: що протиставимо? Інформаційна безпека в час війни», що відбувся в Сумах, зібрав різних людей. Більшу частку склали медійники, а ще – викладачі, студенти та інші зацікавлені в ніби широко обговорюваній сьогодні, але досі непростій темі. Оскільки ж тренери віддали цього разу перевагу практичному компоненту, спілкування вийшло жвавим і, як зазначили у відгуках учасники, корисним.
Як поширює Росія повідомлення, спрямовані на деморалізацію та залякування українського суспільства і західного світу? Яких людей і які технології для цього використовує? Які теми найчастіше зачіпають російські підрозділи психологічних операцій під час війни? Про це йдеться у статті про специфіку реалізації російських ІПСО в Україні.
Відповідальне споживання інформації у час повномасштабного вторгнення – це питання нацбезпеки. І навіть якщо це твердження здається вам перебільшенням, бо ви впевнені, що вибагливі до джерел інформації та новин, все ж виконуйте ті прості правила, які радять фахівці з фактчекінгу. Бо пропагандисти, які хочуть вплинути на ваш мозок, добре знають, де розставляти пастки.
Півтора роки війни змінили не тільки особливості сприйняття медійної інформації, а й нарративи ворожої пропаганди.
Починаючи з грудня минулого року десять локальних редакцій з восьми областей України навчалися в програмі «Екстернат ІДПО», набуваючи нових знань щодо виробництва сучасного медіа. Дослідження цільових аудиторій в залежності від каналу комунікації, вимоги до якості контенту, організація роботи редакції в умовах дефіциту ресурсів, написанні грантових заявок і робота із донорами, можливості отримати прибутки з кожної з медійних платформ і нарешті візуалізація інформації та робота зі штучним інтелектом – таким був перелік тематичних модулів навчання. Після кожної зустрічі із тренером/кою протягом місяця редакції мали можливість отримувати індивідуальні консультації, розв’язуючи власні завдання. Наприкінці липня 2023 року усі зустрілися в Києві, щоб поділитися напрацьованим досвідом і здобутками.
Яка роль російських ЗМІ-вигнанців у великій війні Росії проти України? Здавалося, заборонені в Російській Федерації «Дождь», «Мєдуза», «Новая газета Європа» і Кo мали б виступати разом із Україною, рішуче засуджувати воєнні злочини росіян, інформаційно допомагати усім, хто зі зброєю бореться проти російської армії. Але нам в Україні давно відомо, що це не зовсім так. Натомість російські журналісти час від часу підіграють кремлівській пропаганді, допомагаючи формувати у свого читача щодо повномасштабного вторгнення думку: «все не так однозначно».