“Фастфуд”, клікбейт, паніка: головні вороги українського інформаційного фронту
Ми спробували розібратися, з якими головними викликами та проблемами стикається наш інформаційний фронт.
Ми спробували розібратися, з якими головними викликами та проблемами стикається наш інформаційний фронт.
На тренінгах із медіаграмотності експерти ІДПО наполегливо наголошують: сьогодні слід вірити лише тій інформації, що має прозору достовірність.
Поділитися своїми знаннями та практиками щодо підбору кадрів та організації роботи редакції, зокрема, віддаленої, Інститут демократії імені Пилипа Орлика запросив Анну Сердюк — шеф-редакторку «Вільного радіо» (Бахмут, Донеччина).
Українські регіональні ЗМІ традиційно найгірше дотримувалися балансу думок та повноти у січні 2023. За якістю публікацій друковані ЗМІ випереджали онлайн (10,2 та 9,9 із 12 можливих). Така ситуація спостерігається уже тривалий час і в цілому нагадує ту, яку експерти ІДПО фіксували до повномасштабного вторгнення.
Українські місцеві медіа все менше пишуть про війну, особливо це відчутно у газетах. Так, якщо у вересні це був кожен десятий матеріал, то у січні контенту, присвяченого темі – 7,5%. В онлайн-виданнях інтерес впав на 5% і складає 21%. Натомість увага до категорії «інше» (реклама, поради, привітання тощо) у газетах стабілізувалася – 31%. Так сталося і з криміналом в онлайн-виданнях.
Матеріали з ознаками замовності повернулися у регіональні ЗМІ та закріпилися приблизно на тих же позиціях, що й у січні 2022. Тож зараз ситуація з маніпулятивним контентом нагадує ту, що була у відносно тихі періоди (без виборів чи інших резонансних подій) до великої війни.
Від «найкращих» традицій популяризації себе, чудових, працьовитих і невтомних, наше чиновництво, на жаль, відмовитися не може. Ми вже не раз говорили про це.