Як працює російська пропаганда в німецькому сегменті Телеграму

Кремлівські гуртоправці майстерно скеровують свою телеграм-отару, до якої належать десятки, а навіть сотні каналів. Вони добре знають цільову аудиторію і інформаційний ландшафт, розуміють, за які мотузки смикати громадську думку і на які болючі мозолі наступати масовій німецькій свідомості, щоб урешті заарканити не таку вже, як виявилося, і покірну Німеччину. За всіма ознаками, Німеччина зазнає з боку росії інформаційної агресії.

У цій статті викладено результати дослідження, що охоплює період із вересня 2022 до квітня 2023 року. Моніторинг телеграм-каналів, орієнтованих на Німеччину, здійснено в рамках проєкту DYNAMO при Медійному університеті Штутгарта (Hochschule der Medien), за підтримки VolkswagenStiftung.

Ядерна істерика Кремля: від “удару по Лондону” до вимог зупинити “атомне жахіття”

Для того, щоб зрозуміти специфіку висвітлення цієї теми кремлівської пропаганди, проаналізуймо російську риторику щодо ядерного кінця світу детальніше. Хто з кремлівських пропагандистів найбільше хоче ядерної війни, а хто – більш поміркований? В якому контексті вживаються ключові слова, що характеризують тему? Чи змінюється їхнє ставлення до неї?

Тренінг «Якісні медіа VS Пропаганда: наш фронт у медіапросторі воєнної доби» – анонс

29 травня 2023 року Інститут демократії ім. Пилипа Орлика проводить у м.Кам’янське Дніпропетровської області тренінг для журналістів місцевих медіа, громадських активістів, представників ОМС на тему «Якісні медіа VS Пропаганда: наш фронт у медіапросторі воєнної доби». Тренер – Валерій Дрешпак, доктор наук з державного управління, професор, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика.

Як протидіяти російській дезінформації про Україну в західних медіа?

Команда Львівського медіафоруму «Networks» представила свіже дослідження з протидії наративам російської пропаганди про Україну в західних медіа та запросила колег обговорити результати і поміркувати над механізмами протидії токсичним антиукраїнським інформаційним потокам. До обговорення долучилися і експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика.

Стратегічні партнери України: південний фланг у дзеркалах національних медіа. Частина 1: Азербайджан

Аналіз подій, позицій сторін конфлікту, ролі посередників та сторонніх впливів, дипломатичних успіхів чи невдач різних акторів і стейкхолдерів представляють неабиякий інтерес для України, перед якою постануть схожі проблеми після перемоги у російсько-українській війні.

Чи діє стратегія?

Чи присутня традиційна журналістика на звільнених землях? І ось тут несподіванка: чи не першими приходять до споживача медіа, якими держава давно не опікується. Це локальні газети, які у свій час стали незалежними чи вистояли в період роздержавлення. Деякі з них втративши приміщення та обладнання під час ворожої окупації, зуміли відновити випуск.

З порохом у порохівницях: газета – як зброя українського інформаційного фронту

У прифронтових селах, у містечках, що перетворилися на так звані “сірі зони”, де не було зв’язку, світла, інтернету, але не вщухали обстріли, навіть найдорожчі смартфони нічим не допомагали своїм власникам. Єдиним віконцем в “український світ” там була (і залишається) друкована преса.