Матеріали з ознаками замовності повернулися у регіональні ЗМІ та закріпилися приблизно на тих же позиціях, що й у січні 2022. Тож зараз ситуація з маніпулятивним контентом нагадує ту, що була у відносно тихі періоди (без виборів чи інших резонансних подій) до великої війни.
У друкованих виданнях Закарпаття майже 40% контексту складають оголошення, реклама, прогнози погоди, гороскопи, поради. Все те, що ми відносимо до графи «інше» у методології, якою експерти Інституту послуговуються у своїй роботі. Теми ж війни, культури та історії набрали лише по 5 відсотків. Інтернет-новини здебільшого стосуються опису діяльності правоохоронних органів та працівників ДСНС, прикордонників, митників та інших посадовців місцевого рівня. Усе це – на основі прес-релізів, які журналісти майже не опрацьовують. Медіа Закарпаття не допускали друкування фейків, пропаганди, проросійських наративів та маніпуляцій.
Контент чернігівських медіа на початку 2023 року значно відрізняється від минулорічного (січень 2022 року). На шпальтах газет знаходимо багато особистих історій війни, що є безумовно вдалим вибором редакцій. Інтернет-видання натомість подають багато оперативної інформації на військову тематику. Чернігівські медіа більше, ніж зазвичай приділяють уваги темі внутрішніх переселенців та постраждалих від військових дій на території Чернігівської області. Це було основним тематичним наповненням газет та інформаційних сайтів. Також значну увагу місцеві медіа приділили судовому розгляду справи міського голови В. Атрошенка та підтримці його з боку В. Кличка. Значно зменшився відсоток замовних матеріалів, особливо політичної «джинси». А от до маркування реклами друковані видання. як і раніше, ставляться байдуже.
Певно, найскладніший час для суспільства – коли відбувається звикання до трагедії, що відбувається навколо тебе та з тобою. В поданні інформації це загрожує баналізацією, стандартизацією повідомлень, у яких втрачається живе наповнення. Редакції подекуди, схоже, забувають про хай і високопарне ніби, проте реальне завдання ЗМІ – писати історію сучасності. Копіюючи статистичні дані, що переходять із сайту на сайт, із одного телеграм-каналу до численних інших, ми навряд чи допомагаємо створювати реальну картину дійсності.
На передньому плані порядку денного у досліджуваний період постала тема міжнародної військової допомоги Україні та підтримки нашої держави міжнародною спільнотою на усіх рівнях, зокрема культурному (внесення історичного центру Одеси до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО). Рівень дотримання стандартів – а, відповідно, якість оприлюднюваного інформаційного продукту, – продовжує залишатися на високих позиціях, як і в попередні 12 місяців. Також зберігається тенденція до мінімізації рівня «джинси» та неідентифікованого за джерелом контенту. Натомість тема війни, залишаючись актуальною, все ж не перекриває інші проблемно-тематичні сфери: кримінал, надзвичайні ситуації, корупція, історія та краєзнавство, релігія тощо. Загальна тональність публікацій – нейтральна та позитивно-оптимістична, як і раніше.
ЗМІ Хмельниччини виходять у відносному тилу, але війна у різних контекстах присутня у їхньому контенті: повітряні тривоги, блекаути, мобілізація, волонтери, переселенці, чи не щоденні втрати на фронті… Локальна журналістика відстежує, чим живе Україна і світ, послідовно веде літопис життя в умовах війни. Будні місцевої громади постають в контексті економічної кризи та непростої зими. В газетах та особливо на сайтах переважають оперативні інформаційні жанри. Подекуди трапляється актуальна аналітика та важливі інтерв’ю з волонтерами чи військовими. Локальні видання відчувають економічну кризу, що позначається на обсягах видань та тиражах.
Усі онлайн-медіа Донеччини, які експерти ІДПО досліджували торік, вижили, попри пов’язані із війною проблеми, і продовжують свою діяльність. Нарешті можемо констатувати, що всі сайти виходять українською мовою.