«Війна», «гібридна війна» чи « воєнний конфлікт»? Термінологічні зауваги

Читаючи сучасні наукові і періодичні публікації про події на Сході України, тобто в окупованих районах Донецької та Луганської областей, натрапляємо на різні терміни: «війна», «воєнний конфлікт», «гібридна війна». Водночас, переглядаючи/слухаючи теле – і радіопередачі, чуємо фрази на кшталт: «Це ніякий не конфлікт, це війна!» чи «Припиніть називати цю війну конфліктом!». Cпробуємо розібратися з термінами.

Медійні спецпроєкти та ще 10 чесних способів заробітку місцевими редакціями

В липні Інститут демократії імені Пилипа Орлика завершує експериментальний навчальний курс для чотирьох локальних роздержавлених медіа, який отримав назву «Екстернат ІДПО». Ця робота тривала з грудня 2020 року і нарешті добігає кінця. За це й час редакції чітко визначились зі своїми пріоритетними цільовими аудиторіями та опанували новітні способи комунікації з ними, розробили контент-плани і почали впроваджувати сучасні форми журналістських матеріалів, впорядкували принципи внутрішнього управління і затвердили власні стратегії розвитку, спробували себе у грантрайтингу і працюють над монетизацією видань.

Кримінальний регіон? Що воліють висвітлювати Хмельницькі ЗМІ

Негативно забарвлені матеріали у масовій комунікації по суті перетворюються у певний вияв вербальної агресії. Вона має делікатний характер і впроваджується через навіювання на рівні підсвідомого. Негатив в помічених нами обсягах характеризується своєю системністю і регулярністю, що й робить його небезпечним. На жаль, чіткого визначення медіанасильства у ЗМІ наразі немає, як і глибоких міждисциплінарних досліджень на цю тему. Можливо, саме відсутність цього й спричиняє неякісні медійні практики.

Спікер, якому дуже симпатизують деякі ЗМІ, та його аргументи

Травневий моніторинг в одному з проєктів ІДПО (https://idpo.org.ua/reports) привернув увагу до трьох публікацій на сайті міста Донецька 62.ua, що йшли поряд, мали одного спікера й посилання на його виступ на телеканалі «Україна 24».

Журналісти і різна запоребрикова чортівня

Привид бродить по Європі, привид російських інформаційних впливів. Всі сили старої Європи — президенти і канцлеріни, політики і поліціянти — всі з’єдналися до святої боротьби з цїєю марою. Але борються вони таким химерним чином, що від тої запеклої боротьби ця мара лише квітне і буяє чимдуж. Щороку її більше.

Основні чинники, що визначають розвиток ситуації на Донбасі в липні-вересні 2020 року

Це літо стало справді етапним в розвитку конфлікту між Росією й Україною на Донбасі. Два фактори визначили ті тренди, які сформують майбутнє регіону на найближчі роки. Це оголошений 27 липня режим припинення вогню, який створив підґрунтя для розвитку конфлікту за придністровським сценарієм. І COVID-19, з його об’єктивними економічними наслідками і штучною ізоляцією жителів ОРДЛО від України під приводом боротьби з пандемією.

Побути адвокатом диявола, або Чи варто захищати свободу слова?

Наприкінці літа медійна спільнота України активно обговорювала законопроект №2693-д «Про медіа». Найбільш поширеними тезами публічної дискусії були такі: Нацрада з питань телебачення і радіомовлення за законопроєктом отримає «сталінські» повноваження, свобода слова і журналісти у небезпеці, треба негайно захистити «четверту владу» від зазіхань влади «першої». Моє скромне зауваження, що варто вже споживачів медіа захищати від тієї свободи, яку сповідує більшість журналістів, отримало тоді стримане «дякуємо» за альтернативну думку.