«Великим карантином» можна називати в Україні період з 6-го до 24-го квітня з ймовірною його пролонгацією. Центральна влада 2 квітня аносувала про запровадження нових обмежувальних заходів. Пропонуємо вам деякі спостереження за реакцією на них у кількох львівських медіа.
Основною темою усіх без виключення ЗМІ стала пандемія, спричинена вірусом COVID-19 ,який ще донедавна вважався бідою, що спіткала далекий Китай. Якщо ще трохи більше місяця тому тема COVID-19 була в топі лише всеукраїнських медіа, то нині вона домінує в локальному інтернет-просторі. З 16 березня до 6 квітня на тему CОVID-19 та пов’язаних з пандемією карантинних заходів на місцевих сайтах Житомирської області щодня виходить в середньому від 30 до 40% від усіх новин.
Медіарух, Незалежна медійна рада та медійні громадські організації висловлюють обурення щодо рішення влади запустити трансляцію телевізійних уроків під час карантину, серед інших мовників, також і на проросійських пропагандистських каналах NewsOne, 112 і ZIK. Ми вважаємо, що таке рішення суттєво зашкодить інформаційній безпеці України та інформаційній гігієні суспільства, адже воно суттєво розширить вплив російської та проросійської пропаганди, зокрема й на молоде покоління.
Але наскільки обґрунтованим є засилля в новинних медіа і чи правильно це – писати та говорити виключно про те, що пов’язане з вірусом та карантином? Ці та інші питання ми поставили, перш за все, медіа експертам Інституту демократії імені Пилипа Орлика
Якими мають бути професійні стандарти під час висвітлення пандемії COVID-19, як подавати інформацію про кількість хворих та що робити із думками одіозних […]
Суспільна ситуація, в якій опинився світ, схожа на інопланетний стартап. Ми очевидно розуміємо, що починаються якісь глобальні зміни, але які саме, сказати поки що важко. Вочевидь засоби масової інформації, відчуваючи цей запит, намагаються в міру своєї кваліфікації та обізнаності, якось на нього відповісти.
Тут робиться суспільне мовлення Естонії. Політичний редактор Томас Сільдам розповідає: всього у них працює близько 700 осіб. Власкори є у трьох великих містах країни, а ще у Брюсселі, Вашингтоні, Москві… Реклами суспільне не дає взагалі, за винятком соціальної та анонсів цікавих культурних подій.