Кількість джинси, офіціозу та неналежно маркованої реклами значно знизилася за часів повномасштабної війни Росії проти України. Якщо у перший місяць вторгнення таких текстів майже не спостерігалося, то у травні-червні їхня кількість коливається в районі 2%, за винятком офіціозу в газетах (5,5%). Пропаганди, прихованих проросійських меседжів майже не було зафіксовано.

Під час війни будь-яке суспільство критично потребує якісної інформації. Хоча, зрозуміло, що журналісти мусять працювати в ситуації, коли деякі дані не можуть бути доступними з питань безпеки. Врахувавши ці особливості, експерти ІДПО провели моніторинг дотримання професійних стандартів у регіональних ЗМІ та визначили, якою є ситуація в медіа, порівняно з даними до повномасштабного вторгнення РФ. З’ясувалося, що, як і раніше, баланс думок та повнота були стандартами, які найбільше порушувалися українськими регіональними ЗМІ. Ситуація тут залишається незмінною – так само, як і до повномасштабного російського вторгнення.

Українські регіональні ЗМІ налагодили роботу під час війни. Значна частка контенту присвячена тому, як війна відображається на житті громад, яким є хід бойових дій тощо. Проте у червні вже помітно, що видання перемкнулися з оперативної хроніки російського вторгнення на новини власних громад, кримінал та соціальну сферу. Побільшало у газетах і різноманітної привітально-розважальної суміші (кросворди, гороскопи, поради). Подібна зміна тематичних пріоритетів свідчить про те, що під час повномасштабної російської агресії регіональні ЗМІ в цілому тримають свою аудиторію в курсі змін, які відбуваються у місцевому суспільно-політичному житті, повідомляють про долі земляків, які воюють або вимушені були покинути свої домівки. Хоча, звісно, експерти ІДПО помітили й старі проблеми місцевих видань: переважання запозичених текстів, неглибоке, «паркетне» висвітлення життя громад.

У медіа Житомирщини спостерігається тенденція до зниження кількості матеріалів, які стосуються безпосередньо воєнних дій у порівнянні з лютневим моніторингом, а також збільшення числа новин на кримінальну тематику з посиланням на прес-служби правоохоронних органів. Також у червні в житомирських медіа стало менше контенту власного виробництва на користь запозиченого з відповідним посиланням на джерела. Іноді ці джерела, на жаль, є сумнівними. Можливо в деяких виданнях  це пов’язано із скороченням кількості штатних працівників, в одних  через брак коштів, в інших-через евакуацію. Однак, одним  з маркерів повернення до звичного життя, є поява «джинси», хоч і у значно меншій кількості, ніж у мирний час. Результати моніторингу у червні показали відповідальне ставлення місцевих медіа до інформування громадян про хід подій на місцях, пов’язаних з військовою агресією росіян та її наслідків. Матеріалів з ознаками маніпуляцій та фейкових новин експерти не виявили, однак деякі газети розміщують неідентифікований контент та зловживають оціночними судженнями. Навіть через незначну кількість реклами, друковані та інтернет видання «забувають» її маркувати.

За понад 100 днів воєнної агресії Росія не змогла підпорядкувати собі Україну. Але війна Росії проти України підпорядкувала собі українські медії. Новинні сайти та газети Львівщини, які цього разу моніторили експерти Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, засвідчили той факт, що преса є не лише посередником при передачі фактів, тенденцій та опису явищ, а й сама зазнає істотних перетворень у процесі цієї передачі. На тлі війни фактично зникла тема ковіду, яка впродовж двох років була панівною для преси. Воєнна тематика, лексика й емоційне забарвлення превалює на сторінках друкованої преси та онлайн видань у ЗМІ Львівської області. Війна як головна новина формує порядок денний мешканців краю та визначає сфери зацікавлень аудиторії, яка, зі свого боку, дивиться на решту подій крізь призму розвитку ситуації на Півдні та Сході України – будує на цій основі свої плани, утверджується в страхах, чи знаходить підстави для віри в перемогу.

Війна, розпочата РФ проти України, триває вже понад 100 днів. За цей час регіональні медіа Одещини трансформувалися разом із українським суспільством: рівень дотримання стандартів – а, відповідно, якість інформаційного продукту, – суттєво зріс, «джинса» майже повністю зникла, як і неідентифікований за джерелом контент. Пріоритетною тематикою місцевих медіа тепер є хроніка воєнних дій, зовнішньополітична підтримка України, життя в умовах війни та боротьба правоохоронців з колаборантами і корупційною діяльністю в умовах війни. Новим цікавим трендом стали публікації з оприлюдненням позиції редакцій друкованих ЗМІ щодо діяльності в умовах воєнного стану, в яких чітко артикулюється громадянська позиція медіа. Якщо у перші тижні повномасштабної російської війни друковані ЗМІ перейшли в онлайн-формат діяльності, то тепер вони знову повернулися до друку звичайних паперових випусків.