То чи справді Одеса «йде під воду після зливи»? Або як писати адекватні тексти про негоду

«Течія відносить щось подібне до тіла людини», «в Одесі під час зливи потонула маршрутка з людьми», курортне місто «йде під воду» – такі повідомлення з’явилися в деяких українських ЗМІ після нещодавньої негоди, яка накоїла лиха не тільки в Одесі, але й у багатьох інших регіонах України. Здавалося, що Одеса таки стане новою Атлантидою, містом, в якому замість людей плаватимуть риби, а замість дерев роститимуть водорості.

Оскільки у текстах про негоду ми знайшли низку помилок, то у цьому тексті вирішили розповісти про те, як чому ці неточності виникли. І як їх уникнути у майбутньому.

«Війна», «гібридна війна» чи « воєнний конфлікт»? Термінологічні зауваги

Читаючи сучасні наукові і періодичні публікації про події на Сході України, тобто в окупованих районах Донецької та Луганської областей, натрапляємо на різні терміни: «війна», «воєнний конфлікт», «гібридна війна». Водночас, переглядаючи/слухаючи теле – і радіопередачі, чуємо фрази на кшталт: «Це ніякий не конфлікт, це війна!» чи «Припиніть називати цю війну конфліктом!». Cпробуємо розібратися з термінами.

Медійні спецпроєкти та ще 10 чесних способів заробітку місцевими редакціями

В липні Інститут демократії імені Пилипа Орлика завершує експериментальний навчальний курс для чотирьох локальних роздержавлених медіа, який отримав назву «Екстернат ІДПО». Ця робота тривала з грудня 2020 року і нарешті добігає кінця. За це й час редакції чітко визначились зі своїми пріоритетними цільовими аудиторіями та опанували новітні способи комунікації з ними, розробили контент-плани і почали впроваджувати сучасні форми журналістських матеріалів, впорядкували принципи внутрішнього управління і затвердили власні стратегії розвитку, спробували себе у грантрайтингу і працюють над монетизацією видань.

Звіт моніторингу за червень 2021 року – Дніпропетровська область

І друковані, і онлайн видання Дніпропетровщини прагнуть бути цікавими своїм читачам. Враховують інформаційні потреби, зосереджуються на місцевій тематиці, приділяють достатньо уваги соціальній проблематиці. Журналістські матеріали здебільшого якісні, зорієнтовані на інтереси цільової аудиторії.

Кримінальний регіон? Що воліють висвітлювати Хмельницькі ЗМІ

Негативно забарвлені матеріали у масовій комунікації по суті перетворюються у певний вияв вербальної агресії. Вона має делікатний характер і впроваджується через навіювання на рівні підсвідомого. Негатив в помічених нами обсягах характеризується своєю системністю і регулярністю, що й робить його небезпечним. На жаль, чіткого визначення медіанасильства у ЗМІ наразі немає, як і глибоких міждисциплінарних досліджень на цю тему. Можливо, саме відсутність цього й спричиняє неякісні медійні практики.

Чиновники, активісти та астрономи – кого найбільше цитувало одеське видання у червні

Як відомо, стандарт достовірності передбачає чітке посилання на джерело. Читачеві завжди має бути зрозуміло, кому належить та або інша цитата, ті або інші слова. Для дослідників медіа це означає можливість застосування до журналістських текстів формального або ж і комп’ютерного аналізу. Як правило, формулювання посилань є однаковим для більшості видань: «за словами такого-то», «про це заявила така-то» тощо. А отже, проста програма здатна вирахувати, кому належить цитата.

Спікер, якому дуже симпатизують деякі ЗМІ, та його аргументи

Травневий моніторинг в одному з проєктів ІДПО (https://idpo.org.ua/reports) привернув увагу до трьох публікацій на сайті міста Донецька 62.ua, що йшли поряд, мали одного спікера й посилання на його виступ на телеканалі «Україна 24».