І друковані, і онлайн видання Дніпропетровщини прагнуть бути цікавими своїм читачам. Враховують інформаційні потреби, зосереджуються на місцевій тематиці, приділяють достатньо уваги соціальній проблематиці. Журналістські матеріали здебільшого якісні, зорієнтовані на інтереси цільової аудиторії.
Негативно забарвлені матеріали у масовій комунікації по суті перетворюються у певний вияв вербальної агресії. Вона має делікатний характер і впроваджується через навіювання на рівні підсвідомого. Негатив в помічених нами обсягах характеризується своєю системністю і регулярністю, що й робить його небезпечним. На жаль, чіткого визначення медіанасильства у ЗМІ наразі немає, як і глибоких міждисциплінарних досліджень на цю тему. Можливо, саме відсутність цього й спричиняє неякісні медійні практики.
Як відомо, стандарт достовірності передбачає чітке посилання на джерело. Читачеві завжди має бути зрозуміло, кому належить та або інша цитата, ті або інші слова. Для дослідників медіа це означає можливість застосування до журналістських текстів формального або ж і комп’ютерного аналізу. Як правило, формулювання посилань є однаковим для більшості видань: «за словами такого-то», «про це заявила така-то» тощо. А отже, проста програма здатна вирахувати, кому належить цитата.
Травневий моніторинг в одному з проєктів ІДПО (https://idpo.org.ua/reports) привернув увагу до трьох публікацій на сайті міста Донецька 62.ua, що йшли поряд, мали одного спікера й посилання на його виступ на телеканалі «Україна 24».
Баланс думок, достовірність, повнота та відокремлення фактів від коментарів найбільше порушувалися регіональними ЗМІ у травні. Цьому сприяло розміщення великої кількості офіціозу, передрук прес-релізів без перевірки інформації. Як правило, журналісти надавали слово представникам місцевої влади і «забували» поцікавитися думкою громадян, інколи відверто підтримували очільників міст чи голів ОДА, просуваючи їхні меседжі. Такими є результати моніторингу, який був проведений Інститутом демократії імені Пилипа Орлика в травні 2021.
У травні зросли середні показники джинси (7,6% порівняно з 4,6% у січні), офіціозу (7,9%; 6,2% у січні) та неналежно маркованої реклами (9,7%; 7,2 у січні) у друкованих виданнях. В інтернет ЗМІ значно збільшилася кількість необроблених журналістами офіційних повідомлень влади (9,1%; 4,1% у січні). Серед регіонів, які тяжіють до проросійських наративів – Луганщина, Чернігівщина та Одещина. Такими є результати травневого моніторингу регіональних ЗМІ, який здійснив Інститут демократії імені Пилипа Орлика.
Експертна група відмічає, що загальною тенденцією обласних чернігівських медіа в період травневого моніторингу було збільшення кількості матеріалів з ознаками замовності героями яких були переважно очільники міст та місцеві депутати. Попри те, що основними темами на шпальтах газет та новин на сайтах є життя місцевої громади, експертна думка пересічних громадян щодо актуальних питань місцевого розвитку, зустрічається не часто. Пересічні чернігівці є в основному героями життєвих історій.