Медійні спецпроєкти та ще 10 чесних способів заробітку місцевими редакціями

В липні Інститут демократії імені Пилипа Орлика завершує експериментальний навчальний курс для чотирьох локальних роздержавлених медіа, який отримав назву «Екстернат ІДПО». Ця робота тривала з грудня 2020 року і нарешті добігає кінця. За це й час редакції чітко визначились зі своїми пріоритетними цільовими аудиторіями та опанували новітні способи комунікації з ними, розробили контент-плани і почали впроваджувати сучасні форми журналістських матеріалів, впорядкували принципи внутрішнього управління і затвердили власні стратегії розвитку, спробували себе у грантрайтингу і працюють над монетизацією видань.

Звіт моніторингу за червень 2021 року – Дніпропетровська область

І друковані, і онлайн видання Дніпропетровщини прагнуть бути цікавими своїм читачам. Враховують інформаційні потреби, зосереджуються на місцевій тематиці, приділяють достатньо уваги соціальній проблематиці. Журналістські матеріали здебільшого якісні, зорієнтовані на інтереси цільової аудиторії.

Кримінальний регіон? Що воліють висвітлювати Хмельницькі ЗМІ

Негативно забарвлені матеріали у масовій комунікації по суті перетворюються у певний вияв вербальної агресії. Вона має делікатний характер і впроваджується через навіювання на рівні підсвідомого. Негатив в помічених нами обсягах характеризується своєю системністю і регулярністю, що й робить його небезпечним. На жаль, чіткого визначення медіанасильства у ЗМІ наразі немає, як і глибоких міждисциплінарних досліджень на цю тему. Можливо, саме відсутність цього й спричиняє неякісні медійні практики.

Чиновники, активісти та астрономи – кого найбільше цитувало одеське видання у червні

Як відомо, стандарт достовірності передбачає чітке посилання на джерело. Читачеві завжди має бути зрозуміло, кому належить та або інша цитата, ті або інші слова. Для дослідників медіа це означає можливість застосування до журналістських текстів формального або ж і комп’ютерного аналізу. Як правило, формулювання посилань є однаковим для більшості видань: «за словами такого-то», «про це заявила така-то» тощо. А отже, проста програма здатна вирахувати, кому належить цитата.

Спікер, якому дуже симпатизують деякі ЗМІ, та його аргументи

Травневий моніторинг в одному з проєктів ІДПО (https://idpo.org.ua/reports) привернув увагу до трьох публікацій на сайті міста Донецька 62.ua, що йшли поряд, мали одного спікера й посилання на його виступ на телеканалі «Україна 24».

Дбайлива влада, мовчазні громадяни та професійні стандарти регіональної журналістики. Аналітичний звіт за травень 2021 року (частина 3)

Баланс думок, достовірність, повнота та відокремлення фактів від коментарів найбільше порушувалися регіональними ЗМІ у травні. Цьому сприяло розміщення великої кількості офіціозу, передрук прес-релізів без перевірки інформації. Як правило, журналісти надавали слово представникам місцевої влади і «забували» поцікавитися думкою громадян, інколи відверто підтримували очільників міст чи голів ОДА, просуваючи їхні меседжі. Такими є результати моніторингу, який був проведений Інститутом демократії імені Пилипа Орлика в травні 2021.

Ноутбуки для ветеранів, «репресований» Медведчук та паски від мера – як джинсували регіональні ЗМІ. Аналітичний звіт за травень 2021 року (частина 2)

У травні зросли середні показники джинси (7,6% порівняно з 4,6% у січні), офіціозу (7,9%; 6,2% у січні) та неналежно маркованої реклами (9,7%; 7,2 у січні) у друкованих виданнях. В інтернет ЗМІ значно збільшилася кількість необроблених журналістами офіційних повідомлень влади (9,1%; 4,1% у січні). Серед регіонів, які тяжіють до проросійських наративів – Луганщина, Чернігівщина та Одещина. Такими є результати травневого моніторингу регіональних ЗМІ, який здійснив Інститут демократії імені Пилипа Орлика.