Харківським реформованим медіа у більшості випадків не вдалося знайти оптимальну модель взаємовідносин із колишніми власниками – органами місцевого самоврядування. За часів пандемії, як правило, саме голови РДА, облради або ж очільники міст формували порядок денний цих видань, звітуючи про успішну боротьбу з коронавірусом. Офіціоз та «джинса» становлять майже третину контенту видань «Харьковские известия» та «Обрії Ізюмщини».
Карантинний період суттєво скоригував тематичний розподіл. Замість криміналу, як це було зазвичай раніше, на другу позицію після висвітлення життя громади за тематикою виходить соціальна сфера, медицина, а також як підтема COVID-19. У газетах суттєво зросла кількість матеріалів художньо-публіцистичних жанрів, зокрема, життєвих історій, а також на історичну, краєзнавчу тематику (зокрема, що висвітлюють історію Другої світової війни).
Газети не надають великої уваги наповненню своїх сайтів. Здебільшого матеріали виставляють через кілька днів після виходу газети, розміщують їх у неповному обсязі, як сайт газети «Житомирщина» http://zhytomyrschyna.zt.ua чи розміщують матеріали час від часу, як сайт Трибуна.інфо http://www.tribunaem.info/. Крім того не всі сайти просувають в соціальних мережах, обмежуючи цим і аудиторію своїх видань. Більшу увагу розвитку власних сайтів надають газети «Лесин край» – сайт Новоград City та «Вісті»-сайт Пулини.ньюз. На єдиному сайті Новоград City розміщується також ексклюзивна інформація, якої немає в газеті.
Переважно журналісти вказують джерела інформації, однак посилання іноді неповні. Не завжди чітко відокремлені факти та коментарі (1,59), інформація не є повною (1,67). Баланс думок/точок зору найнижчий зі стандартів – 0,81, частково його компенсує контекст. Мови ворожнечі, фейків та проросійських меседжів у матеріалах буковинських ЗМІ не зафіксовано.
Загальна ситуація з дотриманням журналістських стандартів в роздержавленій пресі та на споріднених з газетами сайтах Донеччини стає все гіршою: експерти не бачать в текстах ані балансу думок, ані відокремлення фактів від коментарів. Локальні медіа Донеччини продовжують ігнорувати тему сучасних військових подій та ВПО, в той же час тему Другової світової війни подають максимально активно і доволі тенденціозно.
В Одеському регіоні місцеві медіа намагаються висвітлювати життя своїх громад та загальнодержавні справи, враховуючи інформаційні потреби своїх читачів, а також зважаючи та соціальну актуальність тематики та проблематики публікацій. Джерелом їхньої економічної спроможності залишається реклама, яку вони подекуди «забувають» маркувати, лояльність до місцевої влади, яка була надто помітною рік-два тому під час попередніх хвиль моніторингу, а останній рік дещо зменшується. Оскільки в досліджуваний період не відбувається активна підготовка до виборів, то помітно низькою є присутність в одеських місцевих ЗМІ політичної реклами та агітаційних матеріалів, а також публікацій з ознаками замовності, що зорієнтовані на просування місцевих політичних сил та лідерів.
Основною темою газетних публікацій була коронавірусна пандемія – 20% (для порівняння, у лютому домінувала тема культури (11%). На другому-третьому місцях – соціальна сфера і життя місцевої громади (по 10%). Четверта тема – історія і краєзнавство (8%). П’ята – освіта і наука (7%).