Майкл Шадсон, американський дослідник історії преси говорить, що є три ситуації, за яких «журналісти добровільно відступають від ідеї нейтральної подачі інформації». Це трагедії, ситуації, коли під загрозою опиняється суспільство чи ж національна безпека. Тим не менш, саме за таких часів суспільство потребує від ЗМІ якісної інформації, а не звичайного переказу прес-релізів, які випускає влада.
«Великим карантином» можна називати в Україні період з 6-го до 24-го квітня з ймовірною його пролонгацією. Центральна влада 2 квітня аносувала про запровадження нових обмежувальних заходів. Пропонуємо вам деякі спостереження за реакцією на них у кількох львівських медіа.
Традиційно реформовані видання найгірше дотримуються стандарту «балансу думок». Друковані та електронні видання переважно публікують інформаційні повідомлення, що не містять усієї палітри думок з приводу порушених на шпальтах питань.
Варто зазначити, що ЗМІ не вдаються до пропагандистських матеріалів, проросійських меседжів, фейків – всі ці критерії моніторингу відсутні у досліджених мас-медіа. Зберігається тенденція щодо невисокого відсотку замовних матеріалів. Водночас маємо значний відсоток офіційно-протокольних публікацій. Порівнюючи з квітнем, зазначимо, що видання за цей час так і не освоїли практики належним чином позначати матеріали, явно зроблені за домовленістю з органами влади для висвітлення її діяльності.
Реформовані місцеві ЗМІ Одеського регіону прагнуть стати цікавими своїй аудиторії та враховувати її інформаційні потреби. Джерелом їхньої економічної спроможності стає реклама, яку вони досить часто не маркують, лояльність до місцевої влади, яка була надто помітною у попередні хвилі моніторингу, тепер дещо зменшується. Оскільки в досліджуваний період не відбувається активна підготовка до виборів, то помітно низькою є присутність в одеських місцевих ЗМІ політичної реклами та агітаційних матеріалів на сторінках видань, а також публікацій з ознаками замовності, що зорієнтовані на просування місцевих політичних сил та лідерів.
В основі більшості журналістських публікацій – констатація факту і компліментарний його супровід. Без аналізу і критики, без альтернативних думок. Особливо відчутно це у матеріалах про діяльність районної та міської (у райцентрах) влади і територіальних громад, спроможних профінансувати висвітлення своїх здобутків. Як приклад, окремі сторінки Розвадівської, Миколаївської, Тростянецької громад у «Громаді».
За допомогою звичайного пошуку у Google ми шукали сайти більше 500 реформованих ЗМІ, згідно списку, представленого на сайті Державного комітету телебачення і радіомовлення.