Звіт моніторингу за травень 2021 року – Донецька область

На жаль, цього разу ані друковані, ані електронні медіа Донецької області не підтвердили очікувань експертів щодо високої якості контенту: авторство значної кількості матеріалів на сайтах належить не журналістам, а прес-службам й іншим офіційним джерелам (на кшталт очільника області чи міністра охорони здоров’я); у газетах по декілька матеріалів присвячено 9 Травня, і переважно йдеться саме про святкування (а не дні пам’яті та жалоби), а масові заходи відбуються «не зважаючи на карантин». До того ж цю дату використали політики заради власного піару, а газети їм у цьому «підіграли». Загальні оцінки публікацій на предмет дотримання журналістських стандартів теж стали відчутно нижчими. З позитивного: в регіональних онлайн-медіа нарешті з’явились матеріали про корупцію, але поки що у вигляді новинних повідомлень, а не розслідувань.

Звіт моніторингу за травень 2021 року – Полтавська область

Газети Полтавщини, як правило, мали проблеми із офіціозом та неналежно маркованою рекламою – (10,2% та 10,8% контенту відповідно). І найприкрішим є те, що таким чином на шпальти видань часом потрапляли повідомлення пресслужб місцевої влади, тож журналісти ніяк не обробляли і не перевіряли інформацію. На сайтах найбільше порушень зафіксовано із неналежно маркованою рекламою (7,4%). Через подібні тексти деякі ЗМІ отримували і низькі оцінки за стандарти: за баланс думок, повноти, не дотримувався принцип відокремлення фактів від коментарів

Виклики та реалії місцевих медійників у центрі уваги науковців

На обговорення журналісти, науковці та практики виносили питання викликів регіональної медіасфери, проблем медіалогії як синтезу наук, дискурси, проблематику та поетику публіцистики, перспективи медіаекології, медіапсихології та медіаосвіти, а ще стан мови в медіапросторі та багато інших актуальних питань.

Студенти-журналісти оцінили прозорість вінницьких ЗМІ

Студенти кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса навчилися оцінювати прозорість регіональних ЗМІ, використовуючи відкриті реєстри. Свою роботу «Чи є прозорими Вінницькі ЗМІ» вони підготували під керівництвом аналітикині Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталії Стеблини.

Комунікація

Професійні стандарти регіональних ЗМІ після локдауну: з яких причин страждає якість журналістики? Аналітичний звіт за січень 2021 року (частина 3)

Пандемія коронавірусу, залежність від влади та намагання заробити на поширенні «джинси» продовжують негативно впливати на якість українських регіональних ЗМІ. Деяким виданням було важко знаходити інформаційні приводи під час локдауну. Однак, січневий моніторинг ІДПО зафіксував і позитивні приклади в роботі місцевих редакцій.

Позитивні історії про земляків, кримінал чи контроль місцевої влади: яким темам надають перевагу регіональні ЗМІ. Аналітичний звіт за січень 2021 року (частина 2)

«Позитивні» матеріали про земляків, мистецтво та культуру, історію та краєзнавство складають значну частку контенту регіональних газет. Для сайтів – інша історія. В лідерах – кримінал. Звісно, в газетах має бути так званий «софт» – історії успіху про місцевих жителів. Такі тексти сприяють інтеграції громади. Кримінал – якщо подавати його правильно, не зупиняючись лише на передруках прес-релізів поліції – також важливий. Але проблема виникає тоді, коли через «позитивчик» або ж кримінал на другий план відходить висвітлення місцевих проблем. Це і аналіз ефективності та доброчесності місцевої влади, витрати бюджетних коштів, компетентність чиновників, проблеми та потреби мешканців. Моніторинг ІДПО засвідчує, що переважно регіональні ЗМІ не прагнуть всебічного та об’єктивного висвітлення життя своїх громад.

Описовий звіт за січень 2021 року – Хмельницька область

Хмельницькі друковані ЗМІ публікують не так багато матеріалів із ознаками замовності, однак надмірно залежать від матеріалів прес-служб, особливо районні газети. Практично передрук прес-релізів на третину наповнює контент. Газети не дотримуються збалансованості інформації, їм слід шукати інші точки зору, подавати ширший контекст, бо в читачів не складається повного уявлення про проблеми. Як газети, так і сайти майже не звертаються за коментарями до експертів.