Кримінальний регіон? Що воліють висвітлювати Хмельницькі ЗМІ

Негативно забарвлені матеріали у масовій комунікації по суті перетворюються у певний вияв вербальної агресії. Вона має делікатний характер і впроваджується через навіювання на рівні підсвідомого. Негатив в помічених нами обсягах характеризується своєю системністю і регулярністю, що й робить його небезпечним. На жаль, чіткого визначення медіанасильства у ЗМІ наразі немає, як і глибоких міждисциплінарних досліджень на цю тему. Можливо, саме відсутність цього й спричиняє неякісні медійні практики.

Чиновники, активісти та астрономи – кого найбільше цитувало одеське видання у червні

Як відомо, стандарт достовірності передбачає чітке посилання на джерело. Читачеві завжди має бути зрозуміло, кому належить та або інша цитата, ті або інші слова. Для дослідників медіа це означає можливість застосування до журналістських текстів формального або ж і комп’ютерного аналізу. Як правило, формулювання посилань є однаковим для більшості видань: «за словами такого-то», «про це заявила така-то» тощо. А отже, проста програма здатна вирахувати, кому належить цитата.

Спікер, якому дуже симпатизують деякі ЗМІ, та його аргументи

Травневий моніторинг в одному з проєктів ІДПО (https://idpo.org.ua/reports) привернув увагу до трьох публікацій на сайті міста Донецька 62.ua, що йшли поряд, мали одного спікера й посилання на його виступ на телеканалі «Україна 24».

Дбайлива влада, мовчазні громадяни та професійні стандарти регіональної журналістики. Аналітичний звіт за травень 2021 року (частина 3)

Баланс думок, достовірність, повнота та відокремлення фактів від коментарів найбільше порушувалися регіональними ЗМІ у травні. Цьому сприяло розміщення великої кількості офіціозу, передрук прес-релізів без перевірки інформації. Як правило, журналісти надавали слово представникам місцевої влади і «забували» поцікавитися думкою громадян, інколи відверто підтримували очільників міст чи голів ОДА, просуваючи їхні меседжі. Такими є результати моніторингу, який був проведений Інститутом демократії імені Пилипа Орлика в травні 2021.

Ноутбуки для ветеранів, «репресований» Медведчук та паски від мера – як джинсували регіональні ЗМІ. Аналітичний звіт за травень 2021 року (частина 2)

У травні зросли середні показники джинси (7,6% порівняно з 4,6% у січні), офіціозу (7,9%; 6,2% у січні) та неналежно маркованої реклами (9,7%; 7,2 у січні) у друкованих виданнях. В інтернет ЗМІ значно збільшилася кількість необроблених журналістами офіційних повідомлень влади (9,1%; 4,1% у січні). Серед регіонів, які тяжіють до проросійських наративів – Луганщина, Чернігівщина та Одещина. Такими є результати травневого моніторингу регіональних ЗМІ, який здійснив Інститут демократії імені Пилипа Орлика.

Звіт моніторингу за травень 2021 року – Чернігівська область

Експертна група відмічає, що загальною тенденцією обласних чернігівських медіа в період травневого моніторингу було збільшення кількості матеріалів з ознаками замовності героями яких були переважно очільники міст та місцеві депутати. Попри те, що основними темами на шпальтах газет та новин на сайтах є життя місцевої громади, експертна думка пересічних громадян щодо актуальних питань місцевого розвитку, зустрічається не часто. Пересічні чернігівці є в основному героями життєвих історій.

Звіт моніторингу за травень 2021 року – Хмельницька область

У хмельницьких ЗМІ не зафіксовано значної кількості матеріалів з ознаками замовності, але коли вони трапляються (навіть в період відносного політичного затишшя), замовниками є місцева влада та політики. Помітна залежність від пресслужб органів влади, відтак в контенті газет 12,1 % офіціозу, на сайтах – 6,7%. Видання не завжди належно маркують рекламний контент, іноді рекламують одверто шахрайські послуги (реклама Марії Дюваль). Дотримання стандартів журналістики – недостатнє. Баланс є лише в кожному четвертому матеріалі. Чимало інформаційного негативу за рахунок зловживання новинами про побутовий кримінал. Мало подається думка пересічних громадян, нема опитувань, натомість важливі соціальні проблеми частіше коментують владники. Варто урізноманітнити жанрову палітру та тематично-проблемні кути висвітлення інформації.