Обговорювали актуальні питання особливостей інформування в час війни, медіаманіпулювання, важливості розвитку критичного мислення в протидії дезінформації та фейкам.
Аудиторія була зацікавленою, активно долучалася до дискусій і вправ.
Обговорення та напрацювання варіантів «як медіа заробляти гроші» відбулося в Екстернаті ІДПО 18 і 19 травня 2023 року під час спілкування на онлайн-тренінгу «Монетизація локального медіа».
Можливими шляхами і конкретними прикладами із представниками і представницями редакцій, що проходять цей навчальний курс, поділився медіа експерт Борис Родієвський
Часом доводиться роками переробляти наукову статтю, щоб вона вийшла у збірнику, який індексується у Scopus та Web of Science. Докторка політичних наук, доцентка кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса, експертка Інституту демократії ім Пилипа Орлика Наталія Стеблина знає про це з власного досвіду. На наше прохання вона розповідає про кроки, які їй допомогли опублікуватися.
Тематичні пріоритети регіональних українських ЗМІ є стабільними уже протягом тривалого часу. Для газет на першому місці категорія «інше» (поради, оголошення, гороскопи тощо), життя місцевої громади та велика війна Росії проти України. Для сайтів: війна, кримінал та життя місцевої громади.
Інтерес до теми війни залежить від регіону: для газет на Закарпатті найменший (6%), найбільший на Сумщині та Чернігівщині (15%-21%). Щодо онлайну, то тут все ж специфіка трохи інша, адже на цю тему пишуть переважно через зведення та хроніку: 13% для Дніпропетровщини та 28% для Чернігівщини.
Жанрова палітра друкованих ЗМІ лишається незмінною: 39,4% інформаційних жанрів, 14,2% оголошення та реклама. Не зустрічалися або майже не зустрічалися журналістські розслідування, листи у редакцію, рецензії. Це незмінна картина уже протягом декількох хвиль дослідження.
Українські регіональні ЗМІ найгірше дотримувалися стандарту балансу думок у березні 2023, збалансованою була кожна третя публікація. Загалом якість регіональної журналістики знизилася порівняно із січнем цього року і сягла 9,4 для друкованих ЗМІ, 9,5 для онлайн (із 12 можливих). Найвищі оцінки за стандарти отримали масмедіа Дніпропетровщини та Полтавщини.
Кількість матеріалів із ознаками замовності у регіональних ЗМІ під час повномасштабного вторгнення залишається майже незмінною уже протягом тривалого часу. Найбільшу проблему і для друкованих, і для онлайн-ЗМІ становив офіціоз – передруки пресрелізів, зведень від місцевої влади, поліції та інших структур. Такого контенту в середньому близько 5%, хоча у деяких виданнях подібні матеріали могли становити і чверть випуску. Це цілі шпальти офіціозу, які витісняли власні журналістські публікації, а отже, із самого випуску майже неможливо було дізнатися, що ж відбувається в регіоні.
Комерційна «джинса» є характерною як для закарпатських газет, так і для сайтів. З усіх онлайн-видань тільки «Мукачево.нет» належним чином маркує відповідні матеріали. Уникають позначки «Реклама» і «На правах реклами» і друковані ЗМІ. Загалом показники «джинси» незначні, але зафіксовано факти просування у новинах окремих чиновників та використання їхньої думки з будь-яких питань. Друковані ЗМІ ще залишаються тими медіа, де частка власних матеріалів відчутна. Проте – не максимальна. Тільки третина змісту видань – авторські та редакційні тексти. Відсоток власних публікацій в онлайн – всього 14%, у 47% сайти посилаються на джерела та авторів.